Порель Дезіре-Поль (1842—1917) — французький актор, директор театру «Одеон».
Стор. 274. «Гонителька» — комедія Шарля-Сімона Фавара (1710—1792).
Стор. 276. Зербіна — героїня п’єси Фавара.
Самарі Жанна (1857—1890) — французька актриса.
«Капітан Фракас» — історичний роман Теофіпя Ґотьє (1811—1872).
Стор. 277. Брілья-Саварен Антельм (1755—1826) — французький гастроном, автор книги «Психологія смаку».
Стор. 278. Еле Поль (1859—1927) — французький портретист і гравер.
Стор. 279. Ґрюєр — сорт сиру.
Стор. 281. Дамуазо — знатний юнак у середньовічній Франції.
Стор. 285. Чуді Ґуго (1851—1911) — німецький історик мистецтва.
Ейленбург Філіпп (1847—1921) — німецький аристократ, близький до кайзера Вільгельма II.
Стор. 286. Готський альманах — довідник про європейське великопанство.
Стор. 289. 'Вік Августа — Октавіан Август (63 перед Р. X. — 14 по Р. X.) був покровителем літератури, в його золотий вік творили Горацій, Овідій, Вергілій, Тіт Лівій ющо.
Стор. 290. Форе Ґабріепь (1845—1924) — французький композитор.
Стор. 291. Мейербер Джакомо (1791—1864,) — німецький композитор, жив і працював у Франції.
Скарлатті Даменіко (1685—1757) — італійський композитор та клавесиніст.
Стор. 292. Брама — індуїстське божество.
Розенкрейцер — член масонської ложі.
Стор. 293. Палестріна — прізвисько італійського композитора Джованні П’єрлуїджі (1524—1594).
Стор. 294. Анжеліко, Фра Беато Анжеліко (1387—1455) — італійський маляр доби Відродження.
Бушар Шарль (1837—1915) — французький лікар і вчений-біолог.
Буф де Сен-Блез — французький лікар-акушер.
Куртуа-Сюфі Моріс — лікар-терапевт.
Стор. 302. Д’Юксель Нікола дю Бле (1652—1730) — французький полководець, відомий своїм честолюбством.
Стор. 309. Деонтологічний — стосується поняття про те, що має виконуватися.
Стор. 316. Бергсон Анрі (1859—1941) — французький філософ, прибічник індуїтивного.
Порфирій (234—305) — грецький філософ-неоплатонік.
Плотін (204—270) — грецький філософ, засновник неоплатонізму.
Стор. 319. Евріклея — Одисейова мамка.
Стор. 328. Адріан (76—138) — римський імператор, підтримував митців.
Стор. 335. Стаматі Камілл (1811—1870) — французький композитор та піаніст.
Стор. 336. Графиня д'Ескарбанья — героїня однойменної комедії Мольера.
Тібодьє — персонаж із цієї-таки комедії.
Стор. 349. Ґодар Бенжамен (1849— 1895) — французький композитор.
Стор. 364. Ружон Анрі (1853—1914) — французький письменник.
Стор. 365. Фурньє-Сарловез (1869—1937) — французький політичний діяч.
Стор. 368. Рокамболь — герой однойменного роману П’єра-Алекбїса Понсона дю Террайля (1829—1871).
«Чверть години Рабле» — цей вираз став крилатим. Рабле мав у своєму розпорядженні 15 хвилин, щоб уникнути халепи під час затримання на рогатках.
Стор. 370. Тен Іпполіт (1828—1893) — французький критик.
Стор. 373. Тюро-Данжен Поль (1837—1913) — французький історик.
Буасьє Ґастон (1823—1908) — французький археолог.
Стор. 383. «Орля» — п’єса Едмона Ростана, в якій Сара Бернар виступала в ролі дука Рейхштатського, Наполеонового сина.
Муне-Сюллі Жан (1841—1916) — французький актор-трагік.
«Едіп» — трагедія Софокла.
Стор. 394. Прадо — картинна галерея в Мадриді.
Стор. 395. Коклен-старший Констан (1841—1909) — французький актор, виступав з однаковим успіхом і в трагедії, і в комедії.
Гаджра — рік утечі Магомета з Мекки до Медіни, перший рік мусульманського календаря.
Стор. 396. Пер'є Жан-Алексіс (1869—1954) — французький співак, перший виконавець партії Пелеаса в опері Дебюссі.
Фреваль Сімона — французька драматична актриса початку XX в.
Маньє Марі (1848—1913) — французька драматична актриса.
Барон-син Луї(\Ю0—1939) — французький комік.
Стор. 397. Іветта Ґільбер (1868—1944) — кафешантанна співачка.
Корналъя Ернест (1834—1912) — французький драматичний актор.
Догемі — актор Французької Комедії.
Сент-Бев Шарль-Опост (1804—1869) — французький критик.
Стор. 407. Роберт Перший (865—923) — французький король.
Стор. 409. Геліос — грецький бог сонця.
Танатос — божество смерти.
Лета — символ посмертного забуття.
Гіпнос — бог сну.
Кроніон — одне з імен Зевсових.
Стор. 412. Месьє — так називали брата Людовіка Чотирнадцятого Філіппа, дука Орлеанського.
Регент — регентом при малолітньому Людовікові П’ятнадцятому був син попереднього Філіппа Орлеанського, дук Орлеанський.
ПРУСТ Марсель
У ПОШУКАХ УТРАЧЕНОГО ЧАСУ. СОДОМ І ГОМОРРА
Роман
Переклад з французької
Підписано до друку24.09.12. Формат 84x108 Ч ІГУмов. друк. арк. 23,52. Облік.-вид. арк. 27,26. Тираж 4000 прим. Замовлення № 2-467.
Читать дальше