Андромеда — донька Кефея, ефіопського царя, та Кассіопеї. Андромеду врятував Персей, коли бог морів Посейдон наслав на дівчину, прикуту до скелі, морське чудовисько.
Колеж де Франс — вищий заклад у Парижі, заснований 1530 року на противагу Сорбонні.
Мішле Жуль (1798—1874) — відомий французький історик.
Стор. 29. Лотова жінка була обернена в соляний стовп за те, що під час втечі з Содома не втрималася й озирнулася.
Стор. ЗІ. Луксорський обеліск — пам'ятка давньоєгипетського мистецтва; був перевезений до Парижа і встановлений на майдані Згоди.
Стор. 32. Детай Едуард (1848—1912) — французький маляр, член Інституту.
Стор. 34. Гекслі Тамас-Генрі (1825—1895) — біолог, палеонтолог і медик; Олдос Леонард Гекслі (1894—1963) — відомий письменник.
Стор. 41. Бюлов Бернгард (1849—1929) — німецький державний діяч, канцлер Германської імперії.
Палеолог Моріс (1859—1944) — французький дипломат і письменник.
Стор. 43. Карпаччо Bimmope (1450—1525) — італійський маляр венець-кої ш колії.
Веронезе Паоло (1528—1588) — італійський маляр, автор великих картин на історичні теми.
«Тангейзер» — опера Вагнера, створена 1845 року.
Стор. 46. ...як статуя Вікторія...— Пруст має на увазі античну статую богині перемоги Ніке.
«Гірмонія» — картина Джона Вістлера (1834—1903), ангпо-американсь-кого імпресіоніста.
Стор. 48. Дук д'Есільйон (1720—1788) — міністр Людовіка П'ятнадцятого.
Стор. 49. Юбер Робер (1733—1808) — французький художник, майстер преромантичного пейзажу.
Стор. 51. Кобурси — старовинний баварський аристократичний рід.
Стор. 52. Анафілаксія — гостре запалення суглобів.
Стор. 53. Тьеполо Джамбаттіста (1696—1770) — італійський маляр ве-нецької школи. Майстер колориту.
Стор. 56. Школа політичних наук — вищий навчальний заклад у Парижі для підготовки дипломатів.
Стор. 57. Д'Аннунціо Габріеле (1863—1938) — італійський письменник, кумир європейської інтелігенції.
Ізвольський Олександер (1856—1919) — російський посол у Парижі.
Стор. 59. Дук Беррійський (1778— 1820) — син французького короля Карла X, убитий антимонархістами.
Стор. 60. Замок Блуа — архітектурна пам’ятка раннього Ренесансу.
Фонтенбло — королівський палац під Парижем, резиденція Наполеона.
Мональдескі Джан Рінальдо — італійський авантурник, коханець шведської королеви Кристіни. 1657 року загинув від руки іншого її коханця.
«Хліба і видовищ» — крилатий вираз сатирика Ювенала.
Стор. 63. Лабіш Ежен (1815—1888) — французький комедіограф.
Стор. 68. Бургомістр Сікс — друг Рембрандта.
Стор. 70. Віконт д'Арленкур (1789—1856) — французький романіст.
Пюже Луїза (1810—1889) — французька поетеса.
Стор. 72. Монфор-л'Аморі — церква недалеко від Парижа, знаменита своїми вітражами.
Стор. 73. Кампо-Санто — кладовище в Італії.
Стор. 74. Омаль-Лоррен — старовинний рід французьких дуків.
Стор. 75. Франк Сезар (1822—1890) — французький композитор, автор ораторій та симфоній.
Дебюссі Клод (1862—1918) — французький композитор-імпресіоніст.
Стор. 77. Метіда — океаніда, перша Зевсова дружина
Феміда — Зевсова дружина, богиня справедливости.
Еврінолш — Зевсова дружина.
Мнемозіна — богиня пам’яти й дев’яти муз.
Лето — Зевсова дружина, мати Аполлона та Артеміди.
Юнона — римська богиня шлюбу й подружнього кохання, у греків — Гера.
Стор. 81 .Жаке Ґюстав-Жан (1846—1909) — французький салонний художник.
Стор. 82. Скапен — служник-крутій із мольєрівської комедії.
Стор. 84. «Музей антиків» — роман Бальзака.
Лубе Еміль (1838—1929) — президент республіки. За нього Дрейфусову справу було переглянуто.
Стор. 88. ...як Мазаріні про свої книжки...— кардинал Мазаріні (1602— 1661) збирав книжки, склавши цілу бібліотеку.
Стор. 90. Імператриця Євгенія (1829—1920) — дружина Наполеона III з еспанських аристократок.
Стор. 91. Натьє Жан-Марк (1685—1766) — французький портретист.
Шатору Марія-Анна. дукиня де (1717—1744) — коханка Людовіка П’ятнадцятого.
Стор. 92. Бордеро — пакет секретних документів.
Стор. 100. Ерве де Сен-Дені (1823—1892) — французький китаїст.
Стор. 101. Дюпанлу Фелікс (1802—1878) — французький церковний діяч.
Стор. 110. «Трістан» — опера Вагнера, вперше виконана 1865 року.
Стор. 118. Бове — місто у Франції, славетне своїми килимами та гобеленами.
Стор. 122.Думер Поль (1857—1932) — президент республіки.
Дешанель Поль (1855—1922) — президент республіки.
Стор. 124. Колон Едуард (1838—1910) — французький диригент.
Стор. 125. Байрейт — опера в Байрейті, побудована для проведення вагнерівських фестивалів.
Читать дальше