Стор. 126. Фальконе Етьєн (1716—1791) — французький скульптор-мо-нументаліст.
Стор. 127. Кайо Жозеф (1863—1944) — прем’єр-міністр республіки.
Стор. 135. Жамм Франсіс (1868—1938) — французький поет-католик.
Стор. 142. Фенелон Франсуа {1651—1715) — французький класицист, автор «Пригод Телемака».
Стор. 144. Фонтевро — жіночий монастир під Парижем.
Монтеспан, маркіза де (1640—1707) — коханка Людовіка Чотирнадцятого.
Стор. 159. Ендтіон — юнак, узятий Зевсом на небо за вроду.
Стор. 175. «Пепеас та Мелісанда» — опера Клода Дебюссі на сюжет однойменної драми Метерлінка.
Crop. 176. «Парсифаль» — опера Ріхарда Вагнера.
Стор. 178. Тетралогія — оперовий цикл Вагнера «Кільце нібелунга»: «Золото Райну», «Валькірія», «Зігфрід», «Загибель богів».
«Манон» — опера Жуля Массне (1842—1912).
Тернер Вільям (1775—1851) — англійський маляр-пейзажист, предтеча імпресіонізму.
Crop. 179. «Латюд, або Тридцять п’ять років у в'язниці» — мелодрама французькйх драматургів Рене-Шарля Піксерекура (1773—1844) та Опоста Анісе-Буржуа (1806—1871).
Стор. 180. Каро — професор філософії у Сорбонні на початку XX сторіччя.
Брюнетьєр Фердінанд (1849—1906) — французький літературознавець і критик.
Стор. 181. Ламуре Шарль (1834—1899) — французький скрипаль і диригент.
Стор. 194. Галлан Антуан (1648—1715) — французький орієнталіст, перший перекладач арабських казок.
Мардрюс Жозеф (1868—1949) — французький сходознавець, конгеніальний перекладач «Тисячі й одної ночі».
Crop. 195. Тьєррі Опостен (1795—1856) — французький історик.
Шехеразада, Динарзада — казкарка в збірці «Тисячі й одної ночі» та її сестра.
Crop. 197. Вівіана — героїня середньовічних переказів.
Протирая — персонаж античної мітології.
Протогонос — одне з імен Ерота, бога кохання.
Нерей — морське божество.
Діке — богиня справедливости.
Цирцея — острівна чарівниця, обернула Одисейових супутників на свиней.
Еос — богиня світової зорі.
Дікайосина — божество справедливости.
Стор. 202. «Жидівка» — опера Жака Галеві (1799—1862).
«Він на дорученнях в окремім кабінеті» — слова з оперети Оффенбаха «Розбійники».
Стор. 205. Сен-Леже Леже — справжнє ім’я поета Сен-Жон Перса (1887—1975).
Стор. 209. Амфітріон — герой античної мітології, а також герой однойменної комедії Мольєра, гостинний господар.
Стор. 226. Вільмен Абель-Франсуа (1790—1870) — французький критик та історик літератури.
Crop. 227. Шатобріан Франсуа-Рене (1768—1848) — французький пись-менник-романтик.
Стор. 231. Потен П’єр (1825—1901) — відомий французький медик. Стор. 232. Маріво П'єр Карте (1688—1763) — французький романіст та драматург.
Вйоле ле Дюк Ежен (1814—1879) — французький архітектор. Шарль-Моріс, абат Периґорський — мається на увазі Талейран.
Стор. 234. «Мейстерзімери» — опера Вагнера.
Стор. 235. Д'Енді Венсан (1851—1931) — французький композитор.
Стор. 236. Мельяк Анрі (1851—1897) — французький драматург та лібретист.
Стор. 238. «Капітулярій» — постанови франкських королів (капітули — розділи цих постанов).
Один — скандинавський бог.
Стор. 240. Поклен — справжнє ім’я Мольєра.
Сарсе Франсіск (1827—1899) — французький театральний критик.
Стор. 242. Барнум Фінеас Тейлор (1810—1891) — американський цирковий антрепренер.
Стор. 244. Планте Франсуа (1839—1934) — французький піаніст. Падеревський Ігнацій (1860—1941) — польський піаніст.
Ріслер Едуард (1873—1929) — французький піаніст.
Стор. 247. Теокріт (315—250 перед Р.Х.) — давньогрецький поет.
Стор. 248. Казбах — палац ватага у варварів.
Стор. 255. ПерсіньїВіктор (1808—1872) — міністр внутрішніх справ. Стор. 259. Флоріан Жан-П'єр (1755—1794) — французький байкар.
Стор. 260. Піко делла Мірандола (1463—1494) — італійський гуманіст і мислитель.
Стор. 262. Барбедьєн (1810—1892) — французький ливарник.
Стор. 264. Гарпагон — герой комедії Мольєра «Скупий».
Стор. 266. Лейбніц Ґотфрід (1646—1716) — німецький філософ та математик.
Мілль Джон (1806—1873) — англійський філософ та економіст. ЛашальєЖуль (1832—1918) — французький філософ.
Мілле Жан-Франсуа (1814—1875) — французький художник барбізонсь-кої школи.
Стор. 271. Сос де Фрескіне (1828—1923) — французький державний діяч.
Сельв Жюстен (1848—1934) — французький державний діяч.
Стор. 272. Тур д ’Аржан, Меріс — паризькі ресторани.
Бутру Еміль (1845—1921) — французький філософ, захоплювався містикою.
Уссе Анрі (1848—1911) — французький письменник.
Д’Ормесон — родина французьких чиновників.
Ла Буле Антуан (1833—1905) — французький дипломат.
Помре П’єр-Анрі (1839—1891) — французький лектор на наукові теми.
Читать дальше