Марсель Пруст - У пошуках утраченого часу. Содом і Гоморра

Здесь есть возможность читать онлайн «Марсель Пруст - У пошуках утраченого часу. Содом і Гоморра» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2012, ISBN: 2012, Издательство: Золоті ворота, Жанр: Классическая проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

У пошуках утраченого часу. Содом і Гоморра: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «У пошуках утраченого часу. Содом і Гоморра»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Марсель Пруст (1871-1922) — видатний французький письменник, родоначальник сучасної психологічної прози.
Роман «Содом і Гоморра», опублікований у 1921—1922 роках, чи то не вперше в новій літературі порушує тему статевого збочення. Якщо содомітська тема дає простір крутій картині звичаїв людського суспільства, то гоморрейська розвивається вже майже лірично.

У пошуках утраченого часу. Содом і Гоморра — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «У пошуках утраченого часу. Содом і Гоморра», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Стор. 126. Фальконе Етьєн (1716—1791) — французький скульптор-мо-нументаліст.

Стор. 127. Кайо Жозеф (1863—1944) — прем’єр-міністр республіки.

Стор. 135. Жамм Франсіс (1868—1938) — французький поет-католик.

Стор. 142. Фенелон Франсуа {1651—1715) — французький класицист, автор «Пригод Телемака».

Стор. 144. Фонтевро — жіночий монастир під Парижем.

Монтеспан, маркіза де (1640—1707) — коханка Людовіка Чотирнадцятого.

Стор. 159. Ендтіон — юнак, узятий Зевсом на небо за вроду.

Стор. 175. «Пепеас та Мелісанда» — опера Клода Дебюссі на сюжет однойменної драми Метерлінка.

Crop. 176. «Парсифаль» — опера Ріхарда Вагнера.

Стор. 178. Тетралогія — оперовий цикл Вагнера «Кільце нібелунга»: «Золото Райну», «Валькірія», «Зігфрід», «Загибель богів».

«Манон» — опера Жуля Массне (1842—1912).

Тернер Вільям (1775—1851) — англійський маляр-пейзажист, предтеча імпресіонізму.

Crop. 179. «Латюд, або Тридцять п’ять років у в'язниці» — мелодрама французькйх драматургів Рене-Шарля Піксерекура (1773—1844) та Опоста Анісе-Буржуа (1806—1871).

Стор. 180. Каро — професор філософії у Сорбонні на початку XX сторіччя.

Брюнетьєр Фердінанд (1849—1906) — французький літературознавець і критик.

Стор. 181. Ламуре Шарль (1834—1899) — французький скрипаль і диригент.

Стор. 194. Галлан Антуан (1648—1715) — французький орієнталіст, перший перекладач арабських казок.

Мардрюс Жозеф (1868—1949) — французький сходознавець, конгеніальний перекладач «Тисячі й одної ночі».

Crop. 195. Тьєррі Опостен (1795—1856) — французький історик.

Шехеразада, Динарзада — казкарка в збірці «Тисячі й одної ночі» та її сестра.

Crop. 197. Вівіана — героїня середньовічних переказів.

Протирая — персонаж античної мітології.

Протогонос — одне з імен Ерота, бога кохання.

Нерей — морське божество.

Діке — богиня справедливости.

Цирцея — острівна чарівниця, обернула Одисейових супутників на свиней.

Еос — богиня світової зорі.

Дікайосина — божество справедливости.

Стор. 202. «Жидівка» — опера Жака Галеві (1799—1862).

«Він на дорученнях в окремім кабінеті» — слова з оперети Оффенбаха «Розбійники».

Стор. 205. Сен-Леже Леже — справжнє ім’я поета Сен-Жон Перса (1887—1975).

Стор. 209. Амфітріон — герой античної мітології, а також герой однойменної комедії Мольєра, гостинний господар.

Стор. 226. Вільмен Абель-Франсуа (1790—1870) — французький критик та історик літератури.

Crop. 227. Шатобріан Франсуа-Рене (1768—1848) — французький пись-менник-романтик.

Стор. 231. Потен П’єр (1825—1901) — відомий французький медик. Стор. 232. Маріво П'єр Карте (1688—1763) — французький романіст та драматург.

Вйоле ле Дюк Ежен (1814—1879) — французький архітектор. Шарль-Моріс, абат Периґорський — мається на увазі Талейран.

Стор. 234. «Мейстерзімери» — опера Вагнера.

Стор. 235. Д'Енді Венсан (1851—1931) — французький композитор.

Стор. 236. Мельяк Анрі (1851—1897) — французький драматург та лібретист.

Стор. 238. «Капітулярій» — постанови франкських королів (капітули — розділи цих постанов).

Один — скандинавський бог.

Стор. 240. Поклен — справжнє ім’я Мольєра.

Сарсе Франсіск (1827—1899) — французький театральний критик.

Стор. 242. Барнум Фінеас Тейлор (1810—1891) — американський цирковий антрепренер.

Стор. 244. Планте Франсуа (1839—1934) — французький піаніст. Падеревський Ігнацій (1860—1941) — польський піаніст.

Ріслер Едуард (1873—1929) — французький піаніст.

Стор. 247. Теокріт (315—250 перед Р.Х.) — давньогрецький поет.

Стор. 248. Казбах — палац ватага у варварів.

Стор. 255. ПерсіньїВіктор (1808—1872) — міністр внутрішніх справ. Стор. 259. Флоріан Жан-П'єр (1755—1794) — французький байкар.

Стор. 260. Піко делла Мірандола (1463—1494) — італійський гуманіст і мислитель.

Стор. 262. Барбедьєн (1810—1892) — французький ливарник.

Стор. 264. Гарпагон — герой комедії Мольєра «Скупий».

Стор. 266. Лейбніц Ґотфрід (1646—1716) — німецький філософ та математик.

Мілль Джон (1806—1873) — англійський філософ та економіст. ЛашальєЖуль (1832—1918) — французький філософ.

Мілле Жан-Франсуа (1814—1875) — французький художник барбізонсь-кої школи.

Стор. 271. Сос де Фрескіне (1828—1923) — французький державний діяч.

Сельв Жюстен (1848—1934) — французький державний діяч.

Стор. 272. Тур д ’Аржан, Меріс — паризькі ресторани.

Бутру Еміль (1845—1921) — французький філософ, захоплювався містикою.

Уссе Анрі (1848—1911) — французький письменник.

Д’Ормесон — родина французьких чиновників.

Ла Буле Антуан (1833—1905) — французький дипломат.

Помре П’єр-Анрі (1839—1891) — французький лектор на наукові теми.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «У пошуках утраченого часу. Содом і Гоморра»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «У пошуках утраченого часу. Содом і Гоморра» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «У пошуках утраченого часу. Содом і Гоморра»

Обсуждение, отзывы о книге «У пошуках утраченого часу. Содом і Гоморра» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x