Генріх Белль - Очима клоуна

Здесь есть возможность читать онлайн «Генріх Белль - Очима клоуна» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 1965, Издательство: Дніпро, Жанр: Классическая проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Очима клоуна: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Очима клоуна»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

«Вільний світ», «однакові можливості для всіх», «свобода особи»— так полюбляють визначати капіталістичне суспільство його ідеологи... А що, коли людина й справді наважиться жити в тому світі, як велить їй серце і власне сумління? Саме таке питання і поставив перед собою автор роману «Очпма клоуна» Генріх Белль, видатний письменник-реаліст, прекрасний знавець західнонімецького суспільства і людської душі. Герой роману Ганс Шнір вирішив служити мистецтву, він кинув школу, родину, побрався 8 коханою дівчиною (без вінчання — адже тепер в ФРН «свобода совісті»!), самотужки вибився в актори і зажив би, не знаючи лиха, коли б... його розуміння свободи не було сприйнято як виклик класові капіталістів, церкві, усьому «вільному світові». І батьки, і лицемірні освічені ханжі, що іменують себе «прогресивними католиками», спершу хотіли приборкати Ганса «ласкою», а потім, вичерпавши увесь свій арсенал «мирної боротьби», вавдають йому удару в самісіньке серце: розлучають з коханою. Жити бев Марі Ганс Шнір не може і починає боротися sa неї. І коли спіткнувся в цін боротьбі, на нього враз накинулася вся продажна преса, але не грубо, а «лагідно»» «співчутливо», «турботливо». Проте sa цими лицемірними турботами рідних і друзів чується тільки одне: «ІІа коліна* відступнику, на коліна!» Ганс бореться, але чи переможе?

Очима клоуна — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Очима клоуна», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

24

Коли задзвонив телефон, я на якусь мить розгубився. Вся моя увага була зосереджена на тому, щоб не пропустити дзвінка до квартири і відчинити двері Лео. Я поклав гітару, глянув на апарат, що деренчав без угаву, зняв трубку і гукнув:

— Алло?

— Ганс? — сказав Лео.

— Так, — відповів я, — от і прекрасно, що ти йдеш до мене.

Він помовчав, кашлянув, мені вже здалося, що то не його голос, але він нарешті сказав:

— У мене є для тебе ті гроші...

«Ті гроші» прозвучало якось химерно. Взагалі у Лео було дивне уявлення про гроші. Він не має майже ніяких потреб — не курить, не п’є, вечірніх газет не читає і в кіно ходить лише тоді, коли принаймні чоловік п’ять, яким він цілком довіряє, скажуть йому, що цей фільм варто подивитись, а трапляється це раз у два-три роки, їздити в трамваї він не любить — краще піде пішки. Коли він сказав «ті гроші», у мене зразу підупав настрій. Якби він сказав «трохи грошей», я зрозумів би, що йдеться про дві марки. Намагаючись заглушити тривожне передчуття, я запитав хрипким голосом:

— Скільки?

— Е-е... — мовив він, — шість марок і сімдесят пфенігів.

Для Лео це була сила грошей, по-моєму, для його так званих особистих потреб їх вистачило б років на два: іноді — перонний квиток, пакуночок м’ятних пастилок, гріш жебракові, він навіть не потребував сірників, і якщо купував коробочку, щоб мати їх напохваті, коли доведеться дати припалити «старшим», то йому вистачало її на цілий рік; і хоч носитиме ту коробочку цілий рік, вона буде в нього ніби нова. Звичайно, йому час від часу треба ходити до перукарні, але для цього він, певно, бере гроші з особливого рахунку, який батько завів йому для потреб навчання. Раніше він, бувало, купував квитки на концерт, але частіше брав у матері її запрошення. Багатим же значно більше дістається всього задарма, ніж бідним, а те, що доводиться купувати, їм відпускають дешевше; у матері завжди був каталог оптових цін — я гадаю, вона не посоромиться й поштові марки закупати оптом, подешевше. Шість марок сімдесят пфенігів — для Лео значна сума. Для мене теж у даний момент, але він ще, мабуть, не знав, що я, як говорили у нас вдома, в даний момент «не мав ніяких надходжень».

— Добре, Лео, велике тобі спасибі, — сказав я, — і захопи для мене по дорозі пачку сигарет. — Він кашлянув, нічого не відповів, тому я запитав: — Ти мене чуєш? Га? — Я подумав, чи не образився він, що я прошу за його гроші купити сигарет.

— Чую, чую, — мовив він, — тільки... — Він запнувся і, заїкаючись, додав: — Мені неприємно це тобі говорити... але я не можу прийти.

— Що-що? — гукнув я. — Ти не можеш прийти?

— Уже без чверті дев’ять, — пояснив він, — а о десятій я мушу бути в гуртожитку.

— А якщо ти запізнишся, — спитав я, — тобі що — оголосять анафему?

— Ах, облиш свої жарти, — ображено сказав Лео.

— Хіба ти не можеш попросити відпустку, чи як це по-вашому?

— Тепер уже не можу, — відповів він, — треба було заявити про це опівдні.

— А якщо ти просто запізнишся?

— За це мені буде сувора адгортація! — сказав він притишеним голосом.

— Наскільки я ще пам’ятаю латинь, — це чимось нагадує слово «hortus», [24] Сад (латин.). — мовив я.

Він уривчасто засміявся.

— Воно скорше нагадує садовий секатор, — пояснив він, — досить неприємна річ.

— Ну, гаразд, Лео, — сказав я, — не хочу штовхати тебе на таку неприємність, хоча мені значно полегшало б, якби зі мною побула якась людина.

— Це складна справа, — пояснив він, — ти повинен мене зрозуміти. Адгортацію я б ще перетерпів, але якщо на цьому тижні зароблю ще одну, її занесуть до особової справи, і тоді доведеться відповідати на скрутініумі. [25] Скрутініум — іспит на придатність до сану священика.

— Де? — перепитав я. — Будь ласка, повтори повільніше.

Він зітхнув, щось пробурчав собі під ніс і досить повільно сказав:

— На скрутініумі.

— Побий його морока, — сказав я, — це вже мені нагадує препарування комах, чи що. А до особової справи — зовсім як у ПП-9, з яким завжди носиться Анна. Там теж одразу все заносили до особової справи, ніби якимсь рецидивістам.

— Боже мій, Гансе, — мовив він, — невже нам у ці кілька хвилин нема про що поговорити, крім нашої системи виховання?

— Якщо це тобі неприємно, то не будемо. Але ж, я гадаю, є інші шляхи, вірніше — обхідні шляхи, скажімо, перелізти через мур абощо, як у тому ПП-9. Я хочу сказати, що й при такій суворій системі можна знайти лазівку.

— Це так, — погодився він, — знайти можна, як і на військовій службі, але в мене відраза до таких методів. Я хочу йти прямою дорогою.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Очима клоуна»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Очима клоуна» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Очима клоуна»

Обсуждение, отзывы о книге «Очима клоуна» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x