Жоржи Амаду - Дона Флор та двоє її чоловіків

Після безсонної нічки невиспана дона Флор слухала її неуважно, тамуючи головний біль. Це вона має його прийняти і вислухати наміри і пропозиції? Але який у цьому сенс, якщо вона вирішила більше не виходити заміж? Тільки даремно гаяти свій час. Дона Жіза розпиналася, переконуючи її, наводячи безліч аргументів на користь закоханого молодика, закликала її до розважливості й урешті таки вмовила поки що не відмовляти йому остаточно. З поваги до подруги дона Флор пообіцяла добре подумати і не проганяти залицяльника. Потім прийшла дона Норма, яка хотіла позичити дріжджів на пиріг й охоче долучилася до бесіди. Багатий комерсант із Ітабуни? Ви тільки погляньте, яка ж оманлива буває зовнішність і як можна помилятися в людях… Дона Норма сприймала його, як порожнє місце, а він насправді серйозна і солідна людина, добре забезпечений і вихований, чудовий претендент. Але ж такий змарнілий і блідий, а те його обличчя…

— Флор, ти мені, звісно, вибач… Може, тобі це буде неприємно… Та невже колір його обличчя не нагадує тобі дитячого лайна?..

Увечері Принц знову мов приріс до ліхтаря, він радісно всміхався і очей не зводив з вікон дони Флор. Зауважив, що кілька разів дона Флор промайнула з кокетливим бантиком у волоссі, і сприйняв це за хороший знак. Того вечора учениці дони Флор зауважили, що їхня зазвичай спокійна та усміхнена викладачка нині якось незвично стурбована. Втім, це можна було пояснити: дона Флор страшенно погано спала, у неї розколювалася від болю голова, а серцебиття було таке нестримне, що, здавалося, серце от-от вистрибне з грудей. Дона Даґмара, жвава і вродлива торохтійка, спостережлива і гостра на язик учениця, лукаво зауважила:

— Схоже, у вас вдовина мігрень, люба моя, так буває, коли не вистачає чоловічого тепла в ліжку, але не переймайтеся, від неї є чудові ліки — заміжжя…

— Заміжжя? Та боронь Боже…

— Не хочете заміж, то й не треба… Ви ж знаєте, що ці ліки можна приймати і без заміжжя. Хай там як, цьому дому явно бракує чоловіка, — і дона Даґмара весело розреготалась.

Слідом за нею зайшлася сміхом уся група. Дона Флор відчула, що червоніє, немов злодійка, яку заскочили на гарячому, або ж брехуха, яку щойно викрили. Невже, забувши про гідність і скромність, що личать достойній удові, вона своєю поведінкою показала, як їй бракує тепла, як вона, немов вулична дівка, ладна віддатися першому-ліпшому? Невже через її веселі жарти над сусідками-свахами і віщуваннями дони Динори склалося враження, начебто її розбирає нетерплячка кинутися в ліжко з чоловіком або коханцем? Але ж це несправедливо, вона була достойна і порядна вдова, таких іще пошукати!

Отакий неспокійний і тривожний видався цей день. Дона Флор щосили намагалася не підходити до вікна, навіть щоб покликати дону Норму або Марилду. Тепер вона знала, що сама в усьому винна, їй ніколи досі так не кортіло виглянути на вулицю, здавалося, ніби щось манило її звідти. Яка ганьба!

Саме тому, коли дона Амелія прийшла запросити її на французький фільм, що став відомим і популярним завдяки відвертим реалістичним сценам, вона з радістю погодилася, аби тільки знову не мати довгої безсонної ночі. Після кінотеатру дона Флор зазвичай засинала як убита, дрімаючи ще в трамваї. Добрі сусіди, крім фільму, не могли придумати нічого кращого, до того ж про ту стрічку багато писали в газетах і гаряче обговорювали. Дона Еміна була від фільму в захваті, а доктор Івес обурювався, вважаючи стрічку суцільною порнографією! Дона Норма прицмокувала від задоволення, згадуючи деякі сцени: «…там таке, люба моя, от, наприклад, біля озера, коли він пристрасно зриває з неї сукню, впивається в її оголені груди і вони нестримно кохаються просто на очах у перехожих, їй байдуже, що вона гола, її груди напинаються насолодою, пипки тверднуть, а навколо тільки й чути її блаженні стогони…». Марилда обурювалася, що її не пустили на цей фільм, заборонений для юнаків і дівчат, молодших вісімнадцяти років. Фашистське насильство над молоддю.

Коли вони кудись ішли з сеу Руасом, то зазвичай запізнювалися: фільм уже почався, йшли титри, а в переповненому залі було темно. Вони насилу знайшли свої місця в різних рядах залу, віддалені одне від одного. Місце дони Флор було десь у самому центрі, поруч із якоюсь парочкою, вочевидь, нареченим і нареченою, які сиділи, тримаючись за руки і горнучись одне до одного. Вдоволений свист юних студентів пролунав уже на перших сценах, де вигиналися напівоголені танцівниці в кабаре на площі Піґаль. Намагаючись не звертати уваги на поцілунки, стогони і дотики сусідньої парочки, дона Флор напружено стежила за складним сюжетом фільму.