Ингеборг Бахман - Мáліна

…фантазій, породжених галюцинаціями, викликаних яджеєм… — Яджей, також аяг’юаска (амер.-ісп.) — тропічне вино з регіону Амазонки, відоме галюциногенною дією.

…і так на усе життя… — Див. прим. до с. 31 [у електронній версії — прим. 51. — Прим. верстальника].

Всезагальне повійництво ( фр .).

…«la Prostitution universelle»… — Запозичення з роману Марселя Пруста (див. прим. до с. 66 [у електронній версії — прим. 142. — Прим. верстальника]) «У пошуках втраченого часу».

…сто двадцять днів у Содомі… — Содом — біблійне місто в Палестині, жителі якого набули слави своїм розпусним способом життя. Знищене вогнем, посланим із небес. Натяк на однойменний фрагмент де Сада (див. далі).

…у цьому храмі де Сада… — Де Сад, Альфонс, маркіз (1740–1814) — автор еротичних романів, центральною темою яких є зображення сексуальної насолоди, зумовленої жорстокістю.

Смерть прийде— назва оповідання Інґеборґ Бахман, опублікованого посмертно. Образна аналогія до вірша італійського поета Чезаре Павезе (1908–1950) «Смерть прийде, і матиме вона твої очі» з однойменної збірки 1951 р.

Критика чистого розуму— найвідоміший твір славетного німецького філософа Іммануїла Канта (1724–1804), з якого бере початок німецька класична філософія.

…як і Лока— Лок, Джон (1632–1704) — англійський філософ, один із головних представників емпіризму та сенсуалізму.

Ляйбніца— Ляйбніц, Ґотфрід Вільгельм (1646–1716) — німецький філософ і математик, створив філософську теорію монад як елементарних духовних складників світу.

Г'юма— Г'юм, Девід (1711–1776) — шотландський філософ, історик і економіст.

Буття та ніщо— книга французького письменника та одного із засновників філософії екзистенціалізму Жана Поля Сартра (1905–1980).

Кафку— Кафка, Франц (1883–1924) — австрійський письменник, походив з єврейської родини з Праги, здійснив великий вплив на літературу XX ст.

Рембо— Рембо, Жан-Артюр (1854–1891) — французький поет, відомий представник символізму.

Блейка— Блейк, Вільям (1757–1827) — англійський поет доби романтизму, мислитель, художник, майстер містично-символічної лірики.

Фройда— Фройд, Зиґмунд (1856–1939) — австрійський невролог і психіатр, засновник психоаналізу та сучасної психотерапії, перший звернув увагу на існування підсвідомих мотиваційних механізмів у психіці людини.

Адлера— Адлер, Альфред (1870–1937) — австрійський лікар і психолог, творець індивідуальної психології.

Юнґа— Юнґ, Карл Ґустав (1875–1961) — швайцарський психіатр і психолог, засновник аналітичного напряму глибинної психології, автор концепції колективного несвідомого та архетипу.

…етюдів Шопена— Шопен, Фридерик (1810–1849) — польський композитор і піаніст, один із головних представників романтизму в музиці.

…перечитала Людську комедію— «Людська комедія» — грандіозна епопея французького романіста Оноре де Бальзака (1799–1850), у якій він намагався охопити історію та критику суспільства водночас.

Пруст— Пруст, Марсель (1871–1922) — французький письменник, автор циклу романів «У пошуках втраченого часу», який став переломним у розвитку прози XX ст.

Про природу речей ( лат .).

De rerum natura— дидактична поема римського філософа і поета Тіта Лукреція Кара (І ст. до P. X.).

Культ розуму ( фр .).

De culte de la raison— «Культ розуму» виголосили ліві якобинці у роки Великої французької революції водночас з «дехристианізацією». Назва есе французького історика Франсуа-Віктор-Альфонса Оляра (1849–1928).

Штайнгоф— Штайнгоф — психіатрична лікарня в чотирнадцятому районі Відня, споруджена за планами Отто Вагнера (1841-1918) церква на території лікувального комплексу, який запроектував Отто Ваґнер, — одна з найкращих пам’яток віденського юґендстилю (сецесії).

Велика аудиторія ( лат .).