Ингеборг Бахман - Мáліна

…мені відразу пригадалось кіно неподалік Кернтнеррінґу… — Письменниця згадує фільм «Казки Гофмана» за однойменною оперою Жака Оффенбаха (1819–1890). «Та-тім, та-там» відтворює ритм баркароли.

…неподалік Гермаґора… — Гермаґор — місто в Каринтії.

Я не хочу розповідати, усе мені заважає у спогадах. — Один з лейтмотивів роману, запозичений з фрагменту Фрідріха Гьордерліна «Гіперіон» (див. прим. до с. 148 [у електронній версії — прим. 277. — Прим. верстальника]).

Ландштрассер Гауптштрассе— одна з центральних вулиць у третьому районі Відня.

…букет золотоглавих лілей… — Лісова, або кучерява лілея (Lilium martagon — лат .), суцвіття якої нагадують тюрбан та мають жовтогаряче, аж до червоного відтінку, забарвлення. Ці квіти поширені в Альпах, відомі своїм п’янким, запаморочливим запахом. До образу золотоглавих лілей звертається також найвидатніший німецькомовний лірик XX ст. родом із Чернівців Пауль Целан (1920–1970) у прозовому тексті «Розмова в горах».

Партизанська війна ( ісп .).

…і не палає більше неопалима купина… — Неопалима купина — у біблійній міфології терновий кущ, який горить і якимось чудом не згоряє.

…все життя. — Однойменний вірш Пауля Целана (із книги «Мак і пам’ять»), а також літературна цитата з роману Льва Толстого «Війна і мир» (див. прим. до с. 149 [у електронній версії — прим. 289. — Прим. верстальника]). Один з лейтмотивів роману.

Алло. Алло? — Телефонні розмови між «Я» та Іваном в романі — аналогія до драми французького драматурга Жана Кокто (1889–1963) «Коханий голос».

…Іван іде на обід до Захера… — Йдеться про ресторан у готелі «Захер» у центрі Відня, який, завдяки зусиллям власниці Анни Захер (1859–1930) став місцем зустрічі австрійської аристократії. Відомий вишуканою кухнею.

…я на вечері у Штадткрузі… — «Міський глечик» — популярна в Австрії назва ресторанів.

…за місто, до Ґрінцінґу… — Ґрінцінґ — частина дев’ятнадцятого району Відня, відома своїми численними винарнями. Забудова має сільський характер. Ґрінцінґ розкинувся на вкритих виноградниками пагорбах передгір’я Віденського лісу.

Гайліґенштадт— частина дев’ятнадцятого району Відня. Назва — «Святе місце», (sanktus locus — лат .) — з’явилася в XIII ст. на честь св. Северина. Деякий час тут жив і написав відомий «Гайліґенштадтський заповіт» Людвіґ ван Бетговен (1770–1827), у якому вперше згадав про свою недугу глухоти.

Нусдорф— частина дев’ятнадцятого району Відня. Живописна місцевість біля відгалуження каналу Дунаю від основного річища. Одне з улюблених місць відпочинку віденців.

Ой, о — вигуки ( угор .)

Хай живе! ( угор .)

Ради Бога! ( угор .)

Муки Господні! ( угор .)

Доторкнутися — отже зіграти ( фр .).

…не має ні корони Святого Стефана… — Святий Стефан — засновник Угорського королівства Стефан Перший (970-1030). Королівську корону отримав у дарунок від Папи Римського Сильвестра II у 1001 р. Беатифікація короля відбулася 1087 р.

…ні корони Священної Римської імперії… — Цісар Франц II (1768–1835) проголосив себе 1804 р. цісарем Австрії Францом І та відмовився від корони Священної Римської імперії (1806).

…до Дюрнштайну понад Дунаєм… — Дюрнштайн — невелике місто у долині Дунаю Вахау, відоме руїною замку та бароковою забудовою. Розкинулося посеред мальовничих садів та виноградників.

І так далі ( лат .).

Дорога міс Фрімен! Велике спасибі Вам за Вашого листа від 14 серпня ( англ .).

Види смерті— див. «Хронологію життя та творчості…», рік 1970-й.

Єгипетська темрява— назва третього розділу незакінченого роману Інґеборґ Бахман «Справа Франци» із циклу «Види смерті».

Радійте, тріумфуйте ( лат .).

Exsultate jubilate— назва одного з мотетів Вольфґанга Амадея Моцарта (1756–1791), найвидатнішого австрійського композитора доби рококо.