Паннонія— римська провінція, заснована VIII ст. після P. X. Займала частину сучасної Угорщини, Словенії та Австрії.
…Не було ще ні Цислайтанії… — Цислайтанія ( лат .) — край посейбіч річки Лайти — назва цісарської, австрійської частини Австро-Угорщини після утворення 1867 р. подвійної монархії.
…ні Транслайтанії… — Транслайтанія (лат.) — край потойбіч річки Лайти — назва королівської, угорської частини Австро-Угорщини після утворення 1867 р. подвійної монархії.
…примчали угорські гусари із пушти… — Пушта — угорський степ.
…королеві гунів… — Гуни — кочівники з Приуралля, у IV ст. після P. X. масово рушили на Захід, і цим розпочали Велике переселення народів. Найбільшої могутності досягнули за Атіли.
…а чи аварів… — Авари — союз тюркомовних племен, у VI ст. після P. X. утворили в басейні Дунаю державне об’єднання Аварський каганат.
…незнайомець, загорнений повністю в чорний плащ… — Образна аналогія до вірша Пауля Целана «Даремно малюєш серця на вікні» (із книги «Мак і пам’ять»).
…Були чорніші вони, ніж темінь чорної ночі… — Поетична формула з вірша Пауля Целана «Хвала далечі» (із книги «Мак і пам’ять»).
…оздоблюють корону святого Стефана. — Див. примітку до с. 40 [у електронній версії — прим. 63. — Прим. верстальника]. Корона святого Стефана стала символом влади над Угорщиною та священною реліквією.
…аж поки не досягнула краю, де течія губилась у незліченних потоках… — Образна аналогія до оповідання Інґеборґ Бахман «Ундіна».
…не знала Девенських узвиш… — Девенські узвишшя — місцевість біля Братіслави (Словаччина), відома археологічними розкопками аваро-слов’янських поховань часу 625-800 рр.
…кряжів Карпат… — Карпати — тут йдеться про Західні Карпати, які сягають Дунаю у північній частині Відня (Малі, Білі Карпати, Західні Бескиди, Високі та Низькі Татри, Угорські рудні гори).
…не бачила і Морави, яка тут впадає в Дунай, а тим паче не знала, що колись ця річка буде межею двох різних держав… — Морава — ліва притока Дунаю, утворює кордон між Австрією та Чехією.
…Було це не світло, а квітка… — Ремінісценція з вірша Пауля Целана «Найбіліший голуб злетів…» (із книги «Мак і пам’ять»).
…Вони промовляли світлі та темні слова… — Літературна цитата з поетичного діалогу Інґеборґ Бахман та Пауля Целана: поетична формула з вірша Бахман «Промовляти темні слова», який вона читала в Нієндорфі 1952 р. (див. «Хронологію життя та творчості…», рік 1952), та з поезії Пауля Целана «Корона» зі збірки «Мак і пам’ять».
…ти промовлятимеш, мов інші люди: Кохана… — Ремінісценція з вірша Пауля Целана «Даремно малюєш серця на вікні» (із книги «Мак і пам’ять»).
…потім настане час… — Ремінісценція з вірша Пауля Целана} «І я дивлюся на тебе…» (із книги «Мак і пам’ять»).
…коли ти прийдеш і мене поцілуєш… — Літературна цитата з вірша Пауля Целана «Як пригорща часу» (із книги «Maк і пам’ять»).
…ми будемо грати в карти, я програю зіниці… — Образна аналогія до вірша Пауля Целана «Спомин про Францію».
…ти зраниш терном серце моє… — Образна аналогія до вірша Пауля Целана «Тихо!» (із книги «Мак і пам’ять»).
…ми стоятимемо перед вікном… — Образна аналогія до вірша Пауля Целана «Корона» (із книги «Мак і пам’ять»).
…посеред двору замку… — Образна аналогія до вірша Пауля Целана «Даремно малюєш серця на вікні» (із книги «Мак і пам’ять»).
…я дякую Вам за листа від 26-го січня. — Тут і далі (с. 174, 184) дата 26-те січня має в тексті негативне смислове навантаження.
…де вони до п’ятої ранку пили молоде вино… — Традиційне австрійське вино останнього збору.
…в будинку навпроти глухий Бетговен усе-таки скомпонував Дев’яту симфонію, і багато чого окрім неї… — Йдеться про будинок на Унґарґассе 5, у якому Людвіґ ван Бетговен жив у 1823-1824 рр. Тут він написав один зі своїх найвизначніших творів — «Дев’яту симфонію», завершенням якої є хор на слова оди німецького поета-класика Фрідріха Шіллера (1759–1805) «Ода до радості» та «Багателі для фортепіано, Ор. 126».
Читать дальше