«Кажуть, що Триногий Віслюк стоїть посередині океану і що в нього три копита, шість очей, дев’ять пащ, два вуха й один ріг. Має він білу шкіру, споживає духовну їжу і сам є праведником. Два його ока — там, де й мають бути очі, ще два на тім'ї та ще два на потилиці; поглядом шести очей він упокорює та знищує.
З дев’яти пащ три — на морді, три — на потилиці, а ще три — у здухвинах… Кожне копито, коли Віслюк стоїть на землі, займає стільки ж місця, що й тисячна отара овець, а під нароснем на його нозі може маневрувати тисяча вершників. Що ж до вух, то вони здатні накрити весь Мазендеран [9] Мазендеран — провінція на півночі Персії ( прим. автора ).
. Ріг у нього начебто золотий та порожнистий, з тисячею відростків. Цим рогом Віслюк здолає та розвіє всі підступи зловмисників».
Відомо, що бурштин — це послід Триногого Віслюка. У міфології маздаїзму {32} 32 Маздаїзм — інша назва зороастризму, що походить від імені головного божества Ахура Мазди.
це добродійне чудовисько — один з помічників Ахура Мазди (Ормуза), начала Життя, Світла й Істини.
Вогняний Король та його кінь
Геракліт {33} 33 Геракліт (бл. 540 — бл. 480 до н. е.) — давньогрецький філософ.
напучав, що вогонь є первісним елементом, але це не означало існування вогняних істот, народжених з миттєвої та мінливої субстанції полум'я. Цей майже неймовірний задум узявся втілити Вільям Морріс {34} 34 Морріс, Вільям (1834–1896) — англійський художник, письменник, теоретик мистецтва.
у «Кільці, подарованому Венері» з циклу « Земний рай » (1868–1870). Ось його рядки:
«Ці володіння належали великому повелителю в короні та з берлом. Білим полум’ям сяяло його, наче витесане з каменю, обличчя; але то мінився вогонь, а не плоть — бажання, ненависть і жах поймали його. Він сидів верхи на дивовижній тварині; то був не кінь, не дракон і не гіпогрифон: істота була і схожа, і не схожа на них, вона мінилася, мов образи химерного сну».
Можливо, в цих словах вчувається певний вплив зумисне двозначного уособлення Смерті з « Втраченого раю » (II, 666-73). На тому, що мало би бути головою, — корона, а тіло зливається з тінню, яку відкидає.
У « Теогонії » Гесіода {35} 35 Гесіод — давньогрецький поет VIII–VII ст. до н. е.
Гарпії — крилаті божества з довгими розпущеними косами, швидші за птахів і вітри; у третій книзі « Енеїди » це птахи з дівочими обличчями, кривими пазурами та повними нечистот шлунками, бліді від невситимого голоду. Вони спускаються з гір і плюндрують столи під час бенкетів. Гарпії невразливі та смердючі; вони галасливо пожирають, перетворюючи на послід, геть усе. Сервій {36} 36 Сервій (повне ім’я — Мавр Сервій Гонорат) — римський граматик кінця IV ст., коментатор Вергілія.
, коментатор Вергілія {37} 37 Вергілій Марон, Публій (70—19 до н. е.) — римський поет.
, пише, що так само, як Геката {38} 38 Геката — у давньогрецькій міфології — богиня Місяця, згодом богиня чаклунства, володарка всіх чудовиськ і примар.
є Прозерпіною {39} 39 Прозерпіна — римське ім’я Персефони, дочки Деметри й Зевса.
в пеклі, Діаною {40} 40 Діана — римська богиня рослинності.
на землі та Луною {41} 41 Луна — богиня Місяця.
на небі, тому й зветься троїстою богинею, Гарпії є Фуріями {42} 42 Фурії — римські богині помсти.
в пеклі, Гарпіями на землі та Демонами ( Dirae ) на небі. А ще їх плутають з Парками {43} 43 Парки — римські богині долі.
.
З волі Неба, Гарпії переслідували одного фракійського царя, який відкрив людям майбутнє чи купив собі довголіття ціною власних очей, за що був покараний Сонцем, працю якого зневажив. Він сідав бенкетувати з усім своїм двором, а Гарпії пожирали та загиджували наїдки. Аргонавти прогнали Гарпій; Аполлоній Родоський {44} 44 Аполлоній Родоський (295—215 до н. е.) — давньогрецький поет і граматик.
та Вільям Морріс (« Life and Death of Jason » [10] «Життя та смерть Ясона» ( англ .) ( прим. перекладача ).
) переповідають їхню фантастичну історію. Аріосто {45} 45 Аріосто, Лудовіко (1474–1533) — італійський поет і драматург.
в тридцять третій пісні « Шаленого Роланда » перетворює фракійського царя на пресвітера Іоанна {46} 46 Пресвітер Іоанн — легендарний середньовічний правитель християнської держави на території сучасної Ефіопії.
, легендарного правителя абіссінців.
Гарпії грецькою мовою — викрадачки, здирниці. Спочатку вони були божествами вітру, як Марути {47} 47 Марути — у ведичній міфології — божества бурі, вітру, грому та блискавки.
у Ведах, що вимахують золотою зброєю (блискавками) та доять хмари.
Читать дальше