Джеймс Джойс - Улісc

— Це телефонує Блум, — повідомив він.

— Скажіть, хай іде під три чорти, — враз відказав редактор. — X — це шинок Берка. Утямили?

— Добре придумано, — зауважив Ленеган. — Дуже.

— Розжував і в рот їм поклав, — сказав редактор. — Усе про цю жахливу історію.

Страхіття, з якого ти ніколи не прокинешся.

— Я бачив усе це на власні очі, — з гордістю заявив редактор. — Я був присутній при цьому. Дік Адамс {268} 268 (128) Дік Адамс (1846—?) — ірл. журналіст і юрист. , щира душа, найдостойніший з усіх тих, хай їм біс, хто, за велінням Господа, народився в місті Корку, і я.

Ленеган уклонився якійсь уявній появі і звернувся до неї:

— Мадам, я Адам. Зараз тут ого-го баб.

— Про історію! — вигукнув Майлс Кроуфорд. — Першою там з’явилася бабця з Принс-стрит {269} 269 (128) Бабця з Принс-стрит — «Фріменс-джорнел», за аналогією з популярним прізвиськом лондонської «Таймс» — «старенька з Треднідл-стрит». . Був там плач і скрегіт зубів. Через одне рекламне оголошення. Ескіз для нього зробив Ґреґор Ґрей. І зразу привернув до себе увагу. Потім Педді Гупер почав давити на Тей Пея {270} 270 (128) Тей Пей — ірландська вимова ініціалів журналіста й видавця Т. П. О’Коннора, яка стала його прізвиськом (1848—1929), редактора низки газет, у тім числі «Стар» і «К. О. К.». , і той узяв його в свій «Стар». Тепер він працює у Блюменфельда {271} 271 (128) Ральф Д. Блюменфельд (1864—1948) — амер., потім англ. журналіст і видавець. . Ось як часом буває в пресі. Ось як часом ведеться талантові. Пайєтт {272} 272 (128) Пайєтт — Фелікс Піа (1810—1889) — фр. революціонер, публіцист і журналіст. ! Він усім їм був як рідний тато.

— Батько сенсаційної журналістики, — підтвердив Ленеган. — І шуряк Кріса Каллінана {273} 273 (129) Шуряк Кріса Каллінана — Ігнаціус Галлагер. Кріс Каллінан — дублінський журналіст. .

— Алло?.. Ви слухаєте?.. Так, він іще тут. Приходьте, поговоріть самі.

— Де ви знайдете тепер такого газетяра, га? — вигукнув редактор. І згорнув підшивку.

— Мельви правнов, — зауважив, звертаючись до містера О’Медден Берка, Ленеган.

— Дуже вправно, — погодився містер О’Медден Берк.

Професор МакГ’ю вийшов з кабінету.

— Раз ми заговорили про непереможних, — розпочав він, — то чи знаєте ви, що кількох вуличних торговців притягнули до відповідальности…

— Авжеж, так, — жваво озвався Дж. Дж. О’Моллой. — Леді Дадлі {274} 274 (129) Леді Дадлі — дружина графа Дадлі, В. Г. Ворда (1866—1932), лорда-намісника Ірландії (1902—1906). поверталася додому, пішла через парк подивитися, як там дерева, повалені торішнім циклоном, і вирішила купити листівку з видом Дубліна. І виявилося, що ця листівка присвячена пам’яті чи то Джо Брейді, чи Найпершого, чи Козолупа. Біля самої резиденції намісника, можете собі уявити!

— А теперішні годні хіба що ґудзиками та гапликами торгувати, — провадив Майлс Кроуфорд. — Пхе! І преса, і суд. Чи знайдете ви де-небудь тепер такого адвоката, як ті хлопці, як Вайтсайд, як Айзек Батт, як срібноустий О’Гейган {275} 275 (129) Джеймс Вайтсайд (1804—1876) — відомий ірл. адвокат; Айзек Батт (1813—1879) — ірл. юрист і політик; Томас О’Гейган (1812—1885) — адвокат, політик, лорд-канцлер Ірландії. ? Га? Ет, чорта з два! Хіба що бозна де.

Він замовк, а його губи все ще кривилися, здригаючись у нервовій зневажливій посмішці.

А чи зажадала б яка жінка поцілувати ції губи? Як ти можеш довідатися? То чому ти про це написав?

Губи, згуби. Чи губи якось ведуть до згуби? Чи згуби до губ? Певно, можуть якимсь чином. Зуби, куби, труби, зруби, клуби, крупи, груби. Рими: двоє людей одягнених однаково, виглядають однаково, два на два.

Він бачив, як вони, дівчата, наближаються по троє {276} 276 (130) Дівчата, наближаються по троє… — За легендою, рими Дантових терцин одного разу явилися йому як прекрасні дівчата. , в зеленому, в рожевому, в брунатному, сплітаючись, per l’aer perso [97] …крізь темні… простори ( Пекло , V, 89). , у фіолетовому, у пурпуровому, quella pacifica oriafiamma [98] Так мирна орифлама ( Рай , XXXI, 127). , в золоті орифлами, di rimirar fe piu ardenti [99] І зір мій теж сильніше спломенів ( Рай , XXXI, 142). . А я старець, каюся, ноги як оливом налиті, у темрятині ночі; губи згуби; яма мама.