Жорж Санд - Консуело

їх було викликано на церковний собор… — Ідеться про Констанцький собор 1414–1418 pp., скликаний для ліквідації «Великого розколу» — одночасного перебування на папському престолі відразу двох або трьох пап — і для боротьби з гуситським рухом.

…прекрасна левиця святого Марка — тобто венеціанка. Зображення крилатого лева прикрашало герб Венеції; святий Марко вважався її патроном.

…від часу всіх цих перипетій із престолонаслідуванням імператора Карла. — Мається на увазі війна за австрійську спадщину 1740–1748 pp.

Монтекукулі (Монтекоколі) Раймонд фон (1609–1680) — австрійський полководець і військовий теоретик. Брав участь у Тридцятилітній війні, у війнах проти Швейцарії та Туреччини; у 1670-х роках під час нідерландської війни очолив імперську армію, що діяла на Рейні проти французів.

Тюренн Анрі де ла Тур д'Овернь (1611–1675) — один із найвидатніших полководців Франції. Командував французькими силами в нідерландській війні 1672–1678 pp.

…тисячі голосів минулого… — Тут і в інших епізодах роману виявився інтерес Жорж Санд до переселення душ, яке проповідував П'єр Леру, утверджуючи ідею єдності всього людства й необхідності боротьби за спільне щасливе майбутнє.

«Грізний сліпець» — військовий вождь повсталих гуситів Ян Жижка (бл. 1370–1424), який у молодості втратив око; улітку 1421 р. при облозі замку Рабі його було тяжко поранено й він повністю осліп. Одначе Жижка залишався на своєму бойовому посту й ні разу не зазнав поразки. Його помічники описували йому хід битви та місцевість, і сліпий полководець керував рухом армії, безпомилково визначаючи напрям її ударів.

…поборник чаші. — У Середньовіччі в католицькій церкві утвердилася традиція, за якою священики причащалися хлібом і вином, а миряни — тільки хлібом. Послідовники Гуса виступили з вимогою причастя під обома видами, тобто не тільки хлібом, але й вином («із чаші»). В умовах національної та релігійної боротьби питання про два види причастя набуло надзвичайної актуальності й гостроти. Чаша, яка зображувалася на знаменах повсталих гуситів, слугувала символом рівності, запереченням привілеїв духовенства. Помірковані гусити із середовища заможного бюргерства та дворянства, які називалися чашниками, або калекстинами (від лат. саlех — «чаша»), задовольнялися вимогою причащання мирян під обома видами та ліквідації світської влади духовенства.

Таборити — радикальні гусити, головним чином селяни та міська біднота, які не обмежувалися вимогою обрядового зрівняння і прагнули знищення феодального ладу в цілому, створення суспільства, де не буде гніту і злиднів. Центром селянсько-плебейського руху були поселення на горі Табор у Південній Чехії. Таборитські армії воювали з ворогом як у самій Чехії, так і за її межами. Єдність дій таборитів і чашників установлювалася тільки в моменти зовнішньої небезпеки, загострення класових суперечностей у ході розвитку чеської Реформації в остаточному підсумку призвело до відкритої збройної боротьби між ними. У вирішальній битві біля Липан ЗО травня 1434 р. таборити зазнали поразки, а 1452 р. Іржі Подебрад захопленням Табору завершив розгром селянсько-плебейського руху.

Фердинанд Другий (1578–1637) — римсько-німецький імператор, за якого почалася Тридцятилітня війна.

Калекстини. — Помірковані гусити із середовища заможного бюргерства та дворянства, які називалися чашниками, або калекстинами (від лат. саlех — «чаша»).

Сироти (орфаніти) — так називали себе після смерті Жижки його сподвижники оребіти (див. прим, до стор. 331).

Союзні брати (jednota bratska) — первісна назва секти «чеських братів» («моравських братів»), яка виникла в Чехії після поразки таборитів. Секта складалася переважно із селян та ремісників. «Брати» заперечували державу, станову та майнову нерівність, проповідуючи разом з тим непротивлення злу. Після поразки чехів у битві при Білій горі секту було розгромлено.

«Ахілії на Скіросі». — Драму Метастазів «Ахілл на Скіросі» (1736) було покладено на музику композиторами Кальдерою, Сарро, Лео, К'яріні, Кореллі та Йомеллі. Серед творів Перґолезе опери під такою назвою немає. Мова, мабуть, має йти про оперу Кальдари, згадуваної в романі далі, в розділі 89. Сюжет драми Метастазів становить розповідь про юність Ахілла.