Ебліс (Ібліс) — у мусульман диявол, ватажок демонів зла.
Одна з таємничих і дивних сект… — Йдеться, очевидно, про пікартів або адамітів. Відомості про пікартство, які передавали католицькі літописці, мали на меті очорнити цей рух, який виявляв соціальні прагнення та сподівання таборитської бідноти. Пікарти оголошували війну тогочасному гріховному суспільству, закликаючи прискорити прихід «царства Божого» на землі; вони різко критикували католицьку церкву, заперечували святість причастя, не визнавали піднесення священиків над простими віруючими. Ян Жижка і таборитська більшість не поділяли вимог цієї революційно-утопічної секти й вели з нею нещадну боротьбу. 1421 р. пікартство було розгромлене, його вожді (Мартін Гуска та ін.) були спалені.
Вратислав. — Невідомо, кого саме має на увазі Ж. Санд. Можливо, Братислава II (1061–1092), першого короля Чехії.
Елізіум — у давньогрецькій міфології потойбічний світ, де мешкають герої, які дістали від богів безсмертя.
…подібно до Лазаря… — У притчі Ісуса Христа (Євангеліє від Луки, XVI, 19–31) розповідається про хворого й безпомічного бідняка Лазаря, що лежить біля воріт безсердечного багача.
…як на гравюрах до «Апокаліпсису» Альбрехта Дюрера… — Мається на увазі серія гравюр Дюрера «Апокаліпсис» (1498) на сюжети книги Нового Заповіту «Одкровення Іоанна Богослова», яка містить пророцтво Страшного суду й кінця світу.
…немов Авраам чи Брут після жертви… — Ветхозавітний патріарх Авраам за велінням Бога, що хотів випробувати силу його віри, мусив принести в жертву єдиного сина Ісаака. Коли він поклав сина на вівтар і взявся за ніж, явився ангел і зупинив його. Засновник Римської республіки Люцій Юній Брут стратив обох своїх синів, довідавшись про участь їх у змові на користь вигнаного царя Тарквінія Гордого.
Ваша ясновельможносте (італ.).
Істрія — півострів на півдні Європи, між Трієстинською затокою та Адріатичним морем. До 1797 р. прибережна смуга Істрії належала Венеції.
Святий Вінцеслав (Вацлав) — чеський герцог, який жив на початку X ст. Прагнув поширити серед язичників-чехів християнство, був убитий своїм братом Болеславом, який стояв на чолі язичницької знаті. Вважався покровителем Чехії.
«Крок на Парнас» (лат.).
Фукс Йоґанн-Иозеф (1660–1741) — австрійський композитор і теоретик музики. Його книга «Крок на Парнас» (1725) була в XVIII ст. однією з основоположних музично-педагогічних праць.
Собор Святого Стефана — готичний віденський собор, побудований у XII ст. Юного Гайдна, про якого йдеться в цьому розділі, було прийнято до хору хлопчиків собору 1740 року.
Зараз розповім вам усе. — Розповідь Жорж Санд про дитячі роки Гайдна грунтується на біографії, вміщеній у книзі Стендаля «Листи, написані в австрійському Відні, про знаменитого композитора Йозефа Гайдна…» (1814).
Рейтер Ґеорґ (Рейтер-син; 1708–1772) — австрійський композитор, писав оперну та церковну музику.
Маттезон Йоґанн (1681–1764) — німецький композитор і диригент, автор праць із історії музики.
…через якусь прусську косицю! — Зачіска у вигляді коси, спочатку введена Фрідріхом-Вільгельмом І у прусській армії, була панівною чоловічою зачіскою XVIII ст. Пізніше, вийшовши з моди, стала об'єктом для глузування; 1817 р. на вартбурзькому святі буршів, як символ відсталості й політичного гніту, її було публічно спалено.
Еммануїл Бах (1714–1788) — німецький композитор, другий син Йоґанна-Себастьяна Баха. Уславився своїми сонатами та фортепіанними концертами.
Метастазіо П'єтро (справжнє прізвище — Трапассі, 1698–1782) — видатний італійський поет і драматург. Із 1730 року й до кінця своїх днів жив у Відні, де перебував на посаді придворного поета. Його ліричні драми, що поєднували традиції високої трагедії й пасторальної опери, користувались у сучасників колосальним успіхом. На його тексти писали опери більше ста композиторів, у тому числі Гендель, Ґлюк, Гайдн і Моцарт.
Щастя (італ.).
О розрадо душі моєї… (ісп.)
Читать дальше
Конец ознакомительного отрывка
Купить книгу