Наталена Королева - Предок

Така на портретах була донья Хуана: невеличка, досить щупла, з трохи більшою головою, як це звичайно водиться.

Із головних засад альбіґейської науки.

Сід Кампеадор, прозваний так маврами, що означало «бойовннй пан», справжнім найменням Родріґо Діяз де Бівар (часами пишуть Руї Діяз де Бівар, бо Руї е скороченим іменням Родріґо), найславніший герой Еспанії: перший почав бій із маврами, від яких, власне й висвободив Еспанію. Походив Сід із Сан Педро де Карденья, села у 8 кілометрах від Бурґосу. В цілій Еспанії наймення Сід посвятне. В родині ж де Кастро особливо, бо ж рід де Кастро володів маєтком біля Сан Педро (де народилась авторка цих рядків) і про родину Сідову, як про «родину сусідів» у роді де Кастро дуже часто згадувалось із майже посвятною пошаною.

«Ось я служебниця Господня», слово з молитви, що її віруючі католики тричі денно повторюють, коли церковні дзвони дзвонять ранком, у південь і ввечорі.

Ґаліяна — дружина Карла Великого, що якийсь час мешкала в цьому замку. /Замок Галіяни згадується у відомому історичному романі Л.Фейхтвангера «Єврейка з Толедо»/ — Прим. упор.

Сталле (множина від сталля) — лавн по обох боках вівтаря в манастирських церквах: так званий «чернечий хор» (не «хори»!).

Аколіти — прислужащі при Богослуженні.

Увесь обряд присяги лицаря дамі — автентичний, історично вірний.

«Хроніка дона Хуана-Міґуеля», том 51. Biblioteca de Autores Espanoles. Escrituras en proso anteriores al siglo XV. Стор. 257–264.

В юліянському календарі, зміненому папою Григорієм XIII у 1582 р… епактами називали «вік місяця», себто число днів появи молодика на небі.

Рах! (латинське «Рах» — Пакс!) — мир!

Історичний факт, зрештою, легкий до висвітлення.

Вічний відпочинок.

«Високі слова».

Слово «трубадур» — зіталіянізоване. Провансаль, ці казали «тровер», від слова «trouver» — знайти, назначаючи цим, що вони були «винахідниками» своїх пісень, «знаходили» — себто: творили їх. У деяких місцевостях Провансу називали їх не «тровер», але «тробер», бо, як і в еспанській мові, звук «в» й «б» змішувався, висловлювався майже однаково.

Нехай читача не дивує, що авторка дає Херонімові славне прізвище Сіда. В Еспанії трапляється часто, що люди, дуже скромно поставлені, носять дуже «славні» прізвища. Авторка знала одного Педро «Гузмана» — це дуже славне прізвище славнозвісного героя — але він був тільки пастухом. Мабуть, цей звичай вийшов звідти, що, коли селяни покидали свої села, відходячи на працю до іншого кутка Еспанії, вони «на пам’ятку» зберігали прізвища або свого села, або того, кому село належало, бо лятіфундії були величезні. Нпр., доходило до дев’ядесяти шости тисяч гектарів, які належали тільки одній родині.

«Juste au corps» — тісно прилягаючі до тіла (з французької мови).

Французьким звичаєм.

У сідлі — ремінці відпинались і чоботи натягалися до належної вишини, аби не робити загибів. (Також французький спосіб).

Народній вираз; себто: загрожує авто да фе — стосом, на якому палили єретиків.

Беліссена — кельто-іберійська богиня місяця. Деякі альбігейські роди вірили, що «походять від неї».

Альбіґейські переконання. Бо вважали вони, що «смертю на хресті» ображена божеська велич і всемогутність.

Альбі — місто на півдні Франції, від якого «катари-чисті» дістали своє наймення «альбіґейців».

Так чомусь собі це уявляли за ті часи.

3 Богом, панове! (звичайна формула прощатись).

«La Lоса» — божевільна.

Valgame Dios! — поможи мені, Боже! Дуже популярний вираз здивування, суму чи дуже різнородних почувань

Люцібелем звали альбіґейці Люцифера, повставшого проти Бога Архангела

«Босих королівських», заложених Хуаною Безумною, куди переважно вступали жінки королівського роду, й наприкінці життя вступила й сама Хуана.

Драма Констанци та Інес де Кастро — вічна тема португальської поезії від Камоенса й до сучасного найліпшого поета Португалії — Евґеніо де Кастро. Проте слідні в цій темі деякі поганські запозичення, якоїсь невблаганної «долі-мойри», чужі християнству./Справді, така тема є, але головною героїнею подібних творів є сама Інеш де Каштру — трагічна жертва сваволі можновладців, безвинна причина жорстких кар, що впали на винуватців її смерті/ — Прим. упор.