Роберт Харріс - Lustrum

Здесь есть возможность читать онлайн «Роберт Харріс - Lustrum» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2020, Жанр: Историческая проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Lustrum: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Lustrum»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

…На набережній Тибру неспокійно – з води було виловлено тіло молоденького раба, який належав одному з чільних громадян Риму. За всіма ознаками – його принесли в жертву під час якогось дивного обряду. Але хто ж виявився здатний на таке? З якою метою здійснювалося жертвоприношення? Такі питання ставить знаменитий оратор і політик Цицерон, якого терміново викликали на пристань. Він ще не знає, що розкриття цього злочину приведе його до одної з найнебезпечніших змов в історії Республіки, спрямованої проти нього самого, до змови, в якій бере участь Гай Юлій Цезар, адже Цицерон має стати консулом Римської республіки…

Lustrum — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Lustrum», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

– Тридцять шість, – поправив Катулл.

– Катулл точно знає, – додав Ізаурик. – Бо він там був. Так само, як і я.

– Сатурній! Але й негідник був! Його вбивство – не злочин, а добра справа! – Катулл так виплюнув це ім’я, ніби воно було отрутою, що потрапила йому до рота, і вперив погляд кудись удалечінь, ніби розглядав на стіні храму фреску «Вбивство Сатурнія в будівлі Сенату». – Я бачу його так само виразно, як і тебе, Цицерон. Трибун-популяр в найгіршому сенсі цього слова. Він убив нашого кандидата на посаду консула – і Сенат проголосив його ворогом народу. Після цього від нього навіть плебс відвернувся. Та перш ніж ми змогли його схопити, він з частиною своєї банди забарикадувався на Капітолії. Тоді ми перекрили постачання води. Це була твоя ідея, Ватій.

– Точно, – від спогадів очі старого генерала заблищали. – Вже тоді я добре знав, як треба вести облогу.

– Звісно ж, за декілька днів вони здалися, і до суду їх замкнули в будівлі Сенату. Та ми боялися, що їм знов вдасться втекти, тому залізли на дах і почали закидати їх шматками черепиці. Їм не було де сховатися. Вони бігали туди-сюди й верещали, як щури в канаві. Коли Сатурній припинив ворушитися, його вже майже неможливо було впізнати.

– І що ж, Рабірій разом з вами був там, на даху? – спитав Цицерон. Я підняв очі від записів та подивився на старого – його порожні очі та тремтяча голова не давали повірити, що він міг брати участь у такій розправі.

– Звісно ж, він там був, – підтвердив Ізаурик. – Нас було людей тридцять. Так, це були славні часи, – він стиснув пальці в ґулястий кулак, – ми були сповнені життєвих соків!

– Найголовніше, – стомлено промовив Гортензій, який був молодший за всіх своїх компаньйонів і, вочевидь, втомився вже раз-у-раз слухати ті самі історії, – найголовніше не те, чи Рабірій там був, чи ні, а те, в чому його звинувачують.

– І в чому ж? В убивстві?

Perduellio.

Мушу визнати, я ніколи раніше не чув цього слова, і Цицерону довелося продиктувати його мені по буквах. – «Perduellio, – пояснив він, – так у давнину називали державну зраду.

– Але навіщо застосовувати такий давній закон? Чому б не звинуватити його в простій зраді – і на тому кінець? – спитав хазяїн, повертаючись до Гортензія.

– Тому що зрада карається вигнанням, а за perduellio засуджують на смерть, при чому не через повішення. Якщо Рабірія визнають винним, його розіпнуть на хресті.

– Де я? – знов дав про себе знати Рабірій, вскочивши на ноги. – Що це за місце?

– Заспокойся, Гаю. Ми твої друзі, – Катулл натиснув йому на плече та всадив назад у крісло.

– Але жоден суд не визнає його винним, – м’яко заперечив Цицерон. – Він, бідолашний, вже давно не сповна розуму.

– Справи про perduellio не розглядаються присяжними. У цьому-то і є найбільша хитрість. Такі справи розглядають двоє суддів, яких для цього спеціально призначають.

– А хто призначає?

– Новий міський претор – Лентул Сура.

Обличчя Цицерона скривилося, коли він почув це ім’я. Сура був колишнім консулом. Це була людина, сповнена величезних амбіцій та безмежної дурості. В політиці ці риси дуже часто невіддільні одна від одної.

– І кого ж ця Спляча Голова призначила суддями? Вже відомо?

– Один з них – Цезар. А другий – теж Цезар.

– Що?

– Цю справу слухатимуть Гай Юлій Цезар та його двоюрідний брат Луцій.

– Так за всім стоїть Цезар?

– Тому вердикт очевидний.

– Але ж має бути можливість подати апеляцію. Громадянина Риму не може бути страчено без справедливого суду, – вкрай збуджено заявив Цицерон.

– Звісно, так і є, – прикро відзначив Гортензій. – Якщо Рабірія визнають винним, він матиме право на апеляцію. Та проблема в тому, що апелювати він матиме не до суду, а до всіх мешканців міста, які зберуться на Марсовому полі.

– Оце буде видовище! – втрутився Катулл. – Ви собі тільки уявіть: натовп судить римського сенатора. Та вони його ніколи в житті не виправдають, це ж позбавить їх основної розваги.

– Це означатиме початок громадянської війни, – без будь-яких емоцій заявив Ізаурик. – Бо ми такого не стерпимо. Ти чуєш мене, Цицероне?

– Так, я чую тебе, – сказав він, очима пробігаючи документ. – А хто з трибунів виступив із звинуваченням?.. Лабіній, – він сам відповів на своє питання, коли прочитав підпис. – Це людина Помпея. Він зазвичай не вплутується в такі чвари. То який тут інтерес Лабінія?

– Його дядько буцімто був убитий разом з Сатурнієм, – з відразою промовив Гортензій. – І честь його сім’ї потребує помсти. Але все це повна маячня. Все це затіяно для того, аби Цезар зі своєю бандою мав привід напасти на Сенат.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Lustrum»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Lustrum» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Роберт Харрис - Enigma
Роберт Харрис
Роберт Харрис - Помпеи
Роберт Харрис
Роберт Харрис - Индекс страха
Роберт Харрис
Роберт Харрис - Очищение
Роберт Харрис
Роберт Харрис - Конклав
Роберт Харрис
Роберт Харрис - Munich
Роберт Харрис
Роберт Харрис - Офицер и шпион
Роберт Харрис
Роберт Харрис - Диктатор
Роберт Харрис
Роберт Харрис - Империй
Роберт Харрис
Роберт Харрис - Второй сон
Роберт Харрис
Роберт Харріс - Мюнхен
Роберт Харріс
Отзывы о книге «Lustrum»

Обсуждение, отзывы о книге «Lustrum» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x