Євген Стеблівський - Звенигора. Повстанці.Шабля на комісара (2012) (hurtom.com)

… Максим вже збирався йти, коли Семен зупинив його.

— Чув? — сказав уже спокійніше. — Остряниця був у Петрограді й забрав з Історичного музею козацькі прапори і шаблі. Взяв з собою збройних козаків — і вивіз. Керенський віддав наказ силою все те забрати. То Остряниця сказав: «Ми забрали тільки своє. Нам чужого не треба», — і не віддав! Чув: нам чужого не треба. Ми тільки своє заберемо. Добре сказав, правда?..

Листопад 1917 р.

…Увечері 10 листопада в Києві тисяча учасників козачого з’їзду, юнкери і офіцери — члени Союзу георгіївських кавалерів — оточили більшовицький Ревком у палаці на Печерську. Ревком здався. Але його прибічники підняли в місті більшовицьке повстання. Три дні перестрілка точилась між більшовиками і загонами Керенського. Центральна Рада вважала себе сучасною революційною силою, натхненницею російської революції, — й тому зайняла нейтральну позицію. 20 листопада обнародували Третій Універсал, у якому Українська Народна Республіка — УНР — проголошувалась як одна з федеративних земель Росії. Людям у найкращих традиціях соціалістів обіцяли свободу, націоналізацію земель, восьмигодинний робочий день, місцеве самоуправління. Ревком вимагав у Ради допомоги в роззброєнні юнкерів і поки що не наважувався перекинути на Київ з-під Жмеринки збільшовичений Другий корпус Евгенії Бош. Ще не був на силі, боявся конфлікту з Центральною радою — як і вона боялась конфлікту з Петроградом. 17 грудня більшовики навіть скликали в Києві Всеукраїнський з’їзд рад, на який, окрім ста делегатів від більшовиків, з'їхались близько двох тисяч селянських представників, що просто випхали червоних зі з'їзду поміж плечі. Розлючені комісари покинули Київ й переїхали до Харкова, де й оголосили червону столицю України, червоний уряд і Радянську Українську Республіку.

Одночасно з Росії на територію України почали наступ більшовицькі війська.

Ленін і Петроградський совнарком («совєт народних комісарів») до останнього приховували свою причетність до них. На переговорах з Центральною радою вони робили вигляд, що війська Муравйова — це якісь місцеві українські більшовицькі загони. А Антонову-Овсієнку для цього навіть рекомендували залишити тільки другу — українську — частину прізвища…

Грудень 1917 р.

У середині грудня селяни з Києва привезли зашмульгану газетку. Максим забрав її у дядька на базарі, віддали її злякано, неначе грамотний чоловік читав щось стидне.

« Обращение отъ 4 (18) декабря 1917 года» ,

— прочитав Рудь, —

«О признании Советамъ народных комиссаровъ Народной Украинской республики и о предъявленномъ Центральной Раде ультиматуме въ виду ея конръ-революцюнной деятельности.

Исходя изъ интересовъ единства и братского союза рабочихъ и трудящихся эксплоатируемыхъ массъ въ борьбе за соціализмъ… решениями органовъ революцюнной демократіи — Советовъ, и 2-го Всероссійскаго Съезда Советовъ, соціалистическое Правительство Россіи, Советъ Народныхъ Комиссаровъ, еще разъ подтверждаетъ право на самоопределеніе за всеми націями, которыя угнетались царизмомъ и великорусской буржуазіей, вплоть до права этихъ націй отделиться отъ Россіи…»

Оце так!

«…Поэтому, мы, Советъ Народныхъ Комиссаровъ, признаемъ народную украинскую республику, ея право совершенно отделиться отъ Россіи или вступить въ переговоръ съ Россійской Республикой о федеративныхъ и тому подобныхъ взаимоотношеніяхъ между ними».

Хитро. Але щось тут не так. Маючи вже досвід зіткнень з комісарами, Максим відчув хижу суть їхніх прагнень. «Ешелонная вайна протів хахлов!» Хлібну Україну в голодні часи вони так просто не віддадуть!.. Ага, ось що далі:

«…Мы обвиняемъ Раду въ томъ, что, прикрываясь національными фразами, она ведетъ двусмысленную буржуазную политику, которая давно уже выражается въ непризнании Радой Советовъ и Советской власти на Украйне…

Во-первіхъ, Рада перемещаетъ и отзываетъ односторонними приказами украинскія части съ фронта, разрушая, такимъ образомъ, единый общий фронтъ, до размежевания, осуществимого лишь путемъ организованного соглашения правителъствъ обеихъ республикъ.

Во-вторыхъ, Рада приступила къ разоружению Советскихъ войскъ, находящихся на Украйне.

Въ-третьихъ… Рада пропускаетъ черезъ свою территорию донские и кубанские калединские войска, отказываясь пропускать войска противъ Каледина.