Костянтин Когтянц: Облога Белза

Див. Історичні довідки. Довідка 2.

Джованна І, королева Неаполя, Лайошева троюрідна сестра та дружина його брата Андрія, назвала сина Карлом-Мартелом. Так звали Лайошевого діда, що перший з Анжуйської династії проголосив себе угорським королем (хоча й зазнав поразки). За умови відсутності дітей як у Людовика-Лайоша, так і Стефана таке ім'я було декларацією про наміри. Проте 1348 року Лайош захопив трирічного небожа в полон, і невдовзі дитина померла за загадкових обставин.

Є й інші транскрипції цього прізвища.

У Авіньйон у 1309 році перебрався Папа Климент V, а у 1352-му йшов понтифікат Климента VI.

Див. Історичні довідки. Довідка 3

«Хай ненавидять, аби боялися», — слова імператора Калігули.

Майбутній Брацлав.

Тут: прикажчик.

Із легкої руки Марко Поло до пластин прищепився термін «пайзца», проте це — китайське слово. Так далеко на захід китайська термінологія навряд чи вживалася. Ґереґа — монгольський термін.

Хана Джанібека.

Орду, точніше, Орда-Ічен — старший брат Бату (Батия).

Лише в тому разі, якщо вимруть усі Чингізиди, народжені від законних дружин.

Як можна судити, в описуваний час Путивльське князівство мало велике значення.

Див. Історичні довідки. Довідка 4.

Лицар, що має право на власний прапор. Тут: командир бандерії (корогви).

Кутільє — тут: рядовий воїн-пішець, озброєний списом і кордом. Віллани — кріпаки, тут: у значенні «простолюдини».

Тут: розбійників.

Льє — близько 4,5 км.

Терміном «йомен» насправді називали всіх, хто, з одного боку, був «вільно народженим англійцем», з другого — не мав титулу або не був посвячений у лицарі. Первісне ядро англійських лучників складалося з валлійських найманців, до того ж вербували їх із дрібної валлійської знаті. Пізніше вони поповнювалися тими, хто вчився стріляти з дитинства, зокрема й нащадками бідних лицарів — тими, кого називали «молодший син молодшого сина». Юридично вони дійсно прирівнювалися до вільних селян, проте насправді були воїнами-професіоналами, навченими з колиски.

Спис — найнижча тактична одиниця. В описаний час французький спис складався з лицаря й бойових слуг, більшість яких, незалежно від реальних функцій, називалися зброєносцями. Їх могло бути від одного до двадцяти. Цей термін не поширювався лише на кінних арбалетників.

Барк — один із типів меча в півтори руки. Віденські барки вважали найліпшими.

Аланів.

Начальник тумену. Десятки, сотні, тисячі, тумени в кочових народів були не лише військовими, але адміністративними одиницями. Темник був зобов'язаний за наказом хана виставити до 10 тисяч активних шабель, тому йому підпорядковувалася відповідна кількість населення.

Джут — ожеледиця (монг.). Коні кочових народів уміли доставати корм із-під снігу, проте джут позбавляв їх такої можливості.

Найдревніший монарший титул у кочівників Великого Степу — каган або хакан — монголи вимовляли як каан. Хоча терміни «каган», «хакан», «каан», «хан» явно споріднені між собою, монголо-татари розрізняли два останніх. Монгольські правителі Ірану титулувалися ханами, а от правителі улусу Джучі (з 1260-х) — каанами.

Це трапилося у лютому 1345 року в Мукачевому.

Намісником.

Венеція мала колонію в Тані (сучасному Азові), Генуя — в Кафі (Феодосії).

У татар тієї доби не було єдиної термінології для позначення понять «країна», «адміністративна одиниця», «регіон». Вони чітко розрізняли «юрт» — населення, та «улус» — територію, що для кочового народу цілком природно.

Візантійців.

Тобто з тюркським населенням Балкан, доволі численним.

Ім'я Момчила ввійшло у фольклор усіх балканських народів.

Осман та Орхан — засновники Османської імперії.

Егейського моря.

Борець із «невірними».

Імператор Візантії.