Костянтин Когтянц: Облога Белза

У ті часи часто траплялося, що феодал був васалом кількох сюзеренів відразу. Тісна васальна присяга мала першість проти інших присяг.

Сифон — вогнемет. У візантійців дійсно були портативні вогнемети, одне зображення яких збереглося. Вони били на кільканадцять метрів, що є загадкою — саме конструкція вогнемета, а зовсім не склад «грецького вогню», який у східних джерелах називається простим та ясним арабським словом «нафт» (або «нефт»). Незрозуміла конструкція вогнемета. У Китаї з Х ст. вогнемети метали бензин або гас (китайці вміли їх добувати) за допомогою порохового заряду. Проте для портативних сифонів при тодішньому слабкому пороху це, здається, неможливо.

Наступного року Казимир викличе велике незадоволення Папи тим, що з церковних грошей заплатить семи татарським князям за те, що вони «воюють з Руссю». Оскільки вірні Джанібекові тисячники воювати з Волинню просто не могли (а гіпотетична війна з якимсь іншим князівством не могла так зацікавити Казимира, щоби він для цього запускав лапу в церковну казну), то, вочевидь, ідеться про брацлавських заколотників, які стали вигнанцями.

Див. Історичні довідки. Довідка 6.

Мається на увазі англійський король Едвард ІІІ.

Професійні найманці, що в мирний час розбійникують.

Залізна або дерев'яна головка на тупому кінці списа.

Шапка зі шликом — дійсно аланський винахід. В описаний час ще існували аланські поселення в Нижньому Подунав'ї та у Криму.

Див. Історичні довідки. Довідка 7.

Лайош був поранений 1 квітня чи, можливо, 31 березня.

Романія — просторічна назва держав хрестоносців на Балканах.

Венеційський уряд.

Імена «Лев» та «Леонід» тоді розглядалися як форма одного імені.

Версія, що Любарт народився 1300 року, не підтверджується нічим — крім Вікіпедії, — і не може бути прийнята, бо всі джерела називають Любарта наймолодшим із синів Гедиміна.

Її другим сином був Людовик Тарентський, майбутній чоловік королеви.

Саме після цього захоплення Орден переніс свою штаб-квартиру з Венеції в Марієнбург, остаточно закріпившись у Прибалтиці.

Оскільки у ворожому їм Галицько-Волинському літописові не раз цитуються слова давньоруських князів (один раз — польського князя), які визнавали їх «братією», справжніми князями.