Степан Ріпецький - Українське Січове Стрілецтво (визвольна ідея і збройний чин)

Боротьба Українських Січових Стрільців проти Москви, а зокрема їх бойові подвиги в Карпатах, стали відомі в світі, у світовій пресі різних народів і держав, яка поміщувала інформації про визвольну боротьбу українців та їх змагання до власної державности. Не тільки преса Центральних Держав дуже широко розписувалась про бої на Маківці, про УСС як військову еліту, про дівчину-героя хор. Степанівну і інше, але також преса невтральних держав, а навіть держав Антанти інформувала світ, про збройну боротьбу українців. Україна вийшла на світову арену.

Для прикладу тільки подаємо короткий уривок із статті, воєнного репортажу, кореспондента швайцарського часопису «Базлер Нахріхтен» з дня 10 червня 1915 р. Автор перебуваючи недалеко під фронтом в селі Головецько писав:

»…Тут зустрічаю я також першого українця. Отсі австрійські українці змагають враз зі своїми земляками в Росії до спільної самостійної держави. З вибухом війни злучилися вони в легіони та зорганізувалися в одноцільні батальйони. Між ними є багато студентів, а також чотири молоді дівчата. Одна з них осягнула навіть ступінь підхорунжого та здобула собі на Маківці медалю хоробрости…»

Так ставало відомим світові ім'я незнаного йому досі народу, що збройною силою доказав, що він живе і хоче жити та стати вільним і незалежним народом у власній державі.

А що думав у тому часі ворог, російське військове командування про УСС та їх оборону Маківки? Про це знаємо із розповіді О.Доценка, пізнішого підполковника армії УНР, який так оповідає про УСС і Маківку:

»…Прийшов травень місяць 1915 року. Фронт тягнувся на Бескиді попід Маківку, а на фронті стояли УСС. Москалі мали надію, що УСС – «русини» перейдуть на їх бік. Розпочався завзятий бій. Москалі йшли навалою. УСС по лицарськи боронили свої позиції, переходячи в контрнаступ і відкидаючи ворога. Рядові старшини тут не могли зрозуміти зміни в отих «русинів», через яких заломалася ціла офензива.

В той же час московське командування в секретній директиві повідомляло свої довірені органи, що УСС – це «адборниє войска, називающія сєбя українцамі і мєчтающія о возстановлєнії самостоятєльной Малоросії», що вони зв'язані з «Союзом Визволення України», що вони по складу в більшості інтелігенти. Підносилося їх бойове вишколення і тут же називалося їх зрадниками «вєлікава общава дєла асвабаждєнія угнєтьонних славян». Москалі лютували…

З того часу УСС були пострахом для москалів на фронті. Вони бачили їх перевагу в бою і вважали за непереможених. Отже народилася уже бойова легенда про Українських Січових Стрільців».

Легенду Маківки, що стала граничним каменем нової доби історії України та дороговказом для майбутніх поколінь, – оправдала дальше безупинна боротьба УСС із Москвою, її виправдали криваві і переможні бої Українського Січового Стрілецтва під Заваловом і Семиківцями, на Лисоні, на вулицях Києва та під Мотовилівкою. Маківка останеться на вічні часи симводом краси і сили українського свободолюбного духа, що змагає до найвищих ідеалів людства.

Поет Олесь Бабій, присвячуючи борцям, що впали на Маківці, свій вірш п. з. «Маківка «, тими словами вшанував їх пам'ять: [84] [82] Літопис Червоної Калини. Річннк 1930, ч. 9.