Степан Ріпецький - Українське Січове Стрілецтво (визвольна ідея і збройний чин)

Про цю військово-революційну дисципліну дбали самі стрільці-рядовики, які не допускали, щоб між ними самими мали місце якінебудь випадки грабунку та погромництва. Під час роззброювання Січовими Стрільцями села Германівка, Канівського повіту, при кінці березня 1918 р., два стрільці пограбували місцевого жида. Щоб змити ганьбу, яка впала на ціле Січове Стрілецтво, самі стрільці скликали Стрілецький Суд, який засудив обох виновників до кари смерти. Незважаючи на прохання місцевих селян і жидів про помилування засуджених, обидвох їх негайно розстріляно. [244] [239] О.Думін. Стрілецький суд, Календар Черв. Калини на 1935, стор. 34.

Така поведінка Січового Стрілецтва здобувала йому правдиві симпатії та глибоку пошану серед загалу населення усіх кляс і національностей. Усюди, куди проходили Січові Стрільці, залишали вони по собі добру славу. Щиро прощалися з громадянством тих місцевостей, де вони перебували. Коли Січові Стрільці відходили з Шепетівки на протиденікінський фронт, представник місцевого громадянства, лікар жид, такими словами прощав їх: «Січовим Стрільцям нічого жалувати за Шепетівкою. При такому багатстві своєї душі вони всюди найдуть щирий прийом. Але, як ми, мешканці нещасної Шепетівки, найдемо других Січових Стрільців?» [245] [240] В.К. Цит. твір, стор. 44.

Цю знаменну прикмету СС стверджують різні очевидці протижидівського погрому в Проскурові навесні 1919 р. спровокованого ворожими до українства елементами. Відомий громадський діяч, Василь Мудрий, що перебував тоді в Проскурові, пише: «Місто відітхнуло аж тоді, як до нього прийшли щось два тижні після погрому, Січові Стрільці. Тоді життя відновилося і населення відітхнуло. Жидівське населення обдаровувало СС-ів незвичайно великим довір'ям». [246] [241] Василь Мудрий. Проскурівський погром, Календар Просвіти на 1926 рік. Львів, стор. 124. Також англійський історик В.Е.Д.Аллен, який в своєму творі «Історія України» згадує про проскурівський погром, стверджує рівночасно, що вбивства зменшилися, коли на місці явилися здисципліновані, стрілецькі військові відділи. Очевидно, автор мав на думці Січових Стрільців. [247] [242] W. E. D. Allen. The Ukraine. A History. Cambridge, 1940, р. 309.

Як військово-революційна формація Січові Стрільці не тільки в себе удержували зразкову дисципліну, але також вони респектували кожночасну владу України і її верховне командування, якому вони підлягали. Були вірні Українській Центральній Раді і Директорії УНР та своєю непохитною вояцькою поставою підтримували усе їх авторитет. Були певною для них забезпекою, не бунтувалися, а навпаки, в найкритичніших моментах ліквідували спроби анархії і бунту.

Цю особливу цінну прикмету Січових Стрільців, їх вірности і послуху українській революційній владі серед пануючого тоді безладдя, ствердили також деякі чужинецькі дослідники східньо-европейської революції. [248] [243] W. P. Coates and Zelda Coates. Armed intervention in Russia 1918-1922. London 1935, р. 302. Також діючі тоді в Україні вороги української державности стверджують це. Один з большевицьких агентів в Україні, М.Рафес, так оцінював відношення Січових Стрільців до Директорії УНР: «Українська Директорія, це влада українських куркулів. Контрреволюційна роля Директорії облегчалася ще її союзом з Галичиною… Освіченість і більший вплив на галичан буржуазної культури зробили із галицьких «Січових Стрільців» вірне забороло куркульської влади… В той час, як частини мобілізовані на Україні, одна за одною переходили на бік большевиків, галичани до кінця оставалися вірні Директорії». [249] [244] М.Рафес. Два года революций на Украине, Москва, 1920, стор. 1

Історія зв'язала Січових Стрільців нерозлучно з українською революцією та її проводом. Вони стали її невід'ємним чинником. У відношенні СС до державної влади і до вищого командування не існувало ставлення: ми і вони. Зокрема, в ідейно-політичних і національно-державних проблемах, не було між Січовими Стрільцями і проводом української революції ніяких розходжень. Січові Стрільці вповні солідаризувалися з основним національно-державним і соціяльним напрямом політики української влади.

Найбільш істотне значення та головну заслугу Січових Стрільців в новітній добі української історії треба бачити в цьому, що вони були першою військовою формацією, яка була соборницькою і своєю ідеологією, своїм характером та особовим складом. Всеукраїнська, соборницька ідея була покладена в основу організації Січових Стрільців уже при її народженні, та була головним дороговказом в їхній праці і боротьбі.