Степан Ріпецький - Українське Січове Стрілецтво (визвольна ідея і збройний чин)

Переважна більшість старшин і гармашів – були наддніпрянці. Зокрема, старшини наддніпрянці, колишні активні старшини російської армії, були знаменитими фахівцями артилерійської техніки.

Гарматна бригада була зразковою частиною Корпусу СС. Її знаменита організація, здисциплінованість та бойова постава були гордощами Січового Стрілецтва. Особливо серед її підстаршинського складу був живий колишній стрілецький дух та бойовий запал із часів УЦРади та Білої Церкви.

Крім тих основних родів зброї Корпус СС мав багато інших допоміжних частин: технічно-інженерну сотню, зв'язкову (телеграфно-телефонну) сотню, панцерний дивізіон з чотирьома панцерними потягами, авто-панцерний дивізіон, що мав кілька панцерних автомобілів, сотню польової варти (жандармерію), потяг-майстерню, санітарно-лікарську службу, відділ постачання і інші.

В цілі організації запасних частин та доповнення Корпусу і для вишколу мобілізованих новобранців заложено в березні 1919 р. в Крем'янці – «Кіш Січових Стрільців», який в липні перенесли до Старокостянтинова. Кіш СС був центром вишколу всіх родів зброї СС-ів (крім кінноти) та осідком старшинської і підстаршинської школи СС. Під командою І.Чмоли розгорнув Кіш СС, з великим розмахом і енергією, організаційно-вишкільну працю, не зважаючи на дуже тяжкі тогочасні обставини. [233] [230] А.Крезуб. Кіш Січових Стрільців. Літопис Черв. Калини, 1930, ч. 11, стор. 19.

Кіш став тоді також ідейно-духовим осередком Січового Стрілецтва. Зорганізовано Пресову Кватиру СС, яка видавала газету «Стрілецька Думка», що була офіційним органом Корпусу СС та виразником ідеології і визвольно-політичної думки Січових Стрільців. Її редактором був Степан Рудик. [234] [231] Заарештований та зліквідований большевиками в перших днях після їх приходу до Львова в вересні 1939 р. До Пресової Кватири належали ще: О.Бабій, стрілецький поет, автор багатьох віршів із ідейної тематики Січового Срілецтва; Н.Чиж, старшина при штабі Корпусу СС, який був дуже активним її працівником та автором статтей на ідеологічні теми СС; М.Опока, кол. УСС, про якого ми уже згадували вище; О.Кучерішка, кол. член редакції першого стрілецького часопису «Відгуки» у Львові 1913 р., та інші. «Стрілецьку Думку» видавали в першій мірі для Січових Стрільців, що боролися на фронті, для яких була великою духовою підтримкою серед дуже тяжких тогочасних відносин. Від травня до листопада 1919 р. вийшло 65 чисел «Стрілецької Думки», та деякі інші публікації. Велике число дуже цікавих змістом випусків «С. Д.» є доказом живої й інтенсивної духової творчости та ідейних зусиль Січового Стрілецтва. Дуже тяжкі та невідрадні обставини, серед яких довелося працювати та боротися Січовому Стрілецтву, не дали можливости вповні виявитися дійсному багатству стрілецького духа.

Відтягнення в запілля Корпусу СС та його основна реорганізація дали можливість Командуванню Армії УНР створити в районі Проскурова сильну запасну групу, якої завданням мав бути рішучий контр-маневр проти наступаючих на захід большевицьких військ. Головний Отаман С.Петлюра підготовляв цю акцію особисто з непосильною енергією. На нараді 8 березня з І.Мазепою він заявив, що приготував проти большевиків в районі Проскурова і Волочиськ поважні сили. «Там формується кулак, що буде кинутий на Київський фронт». Цим кулаком був зреорганізований Корпус СС. [235] [232] Ген. О.Удовиченко. Цитов. твір, стор.53. І.Мазепа. Цитов. твір, І, стор. 139.

Тут належить зауважити, що якраз в тому часі почалися вперше поважні повстання українського селянства проти большевиків. В настроях народних мас наступив рішучий перелім у відношенні до большевицьких окупантів, коли народ на власній шкурі пізнав їхній терор та грабіжницьку політику. Багато повстанчих загонів, збаламучених давніше большевицькою пропагандою, перейшло на сторону Директорії. До них належав також отам. Зелений з повстанцями Трипільщини.

Зокрема Січове Стрілецтво здобуло знову симпатії народу. У майбутніх боях під Бердичевом, Шепетівкою, Карабчиєвом і ін. українське селянство побачило, що Січові Стрільці є його правдивою обороною та жертвенним військом, що хоробро боролося з ворогами України та заводило всюди лад і порядок.

Коли 19 березня большевики взяли Жмеринку, для Української Армії настав найкритичніший момент від часу евакуації Києва. Вона переходить тоді в протинаступ і після завзятих боїв відсуває назад переважаючі сили ворога.