Иван Котовенко - Тринадцятий місяць - коментарі до роману

14)С. 504 . Ґой, ґої (євр.) - у євреїв всі інші особи, крім євреїв.

15)С. 505. Обрізання (циркумцизія, євр. - бритмила, брис) - релігійний обряд видалення крайньої плоті чоловічого статевого органу, яке в юдаїзмі і ісламі є однією з основних ознак конфесійної належності. За Біблією, Авраам на 99-му році свого життя отримав повеління Бога обрізати себе і всю чоловічу стать єврейського народу. Авраам розпочав обрізання з свого сина Ізмаїла того ж дня, коли отримав знак від Бога. Після цього обидва народи, які мають родовід від Авраама, а саме ізмаїльтяни ( араби ) і ізраїльтяни ( євреї ), почали обрізати своїх синів. В арабів обрізання здійснюється у віці між 6-15 роками (зазвичай - на 13-му році), а у євреїв на 8-й день від народження хлопчика (Див.: Бут. 17:9 і далі).

16)С. 505. « Як у тій пісні, що її співає Андрій Миколайчук про Кіндрата » - відома за радянських часів популярна пісня про підпільника Кіндрата, який мав закопаний у городі чи то автомат, чи то самогонний апарат.

17)С. 506. Шпітцель (євр.) - підпільник, шпигун.

1)С. 509. Маца (євр.) - опресноки, давньо-євр. « мацах» (печиво), оладки з прісного тіста, єврейський ритуальний хліб, якого згідно з нормами юдаїзму прийнято вживати в дні релігійного свята Пасхи ; звичай випікати мацу народився під час землеробського релігійного свята « маццот» , маца мала втілювати магічне тіло духів ниви; пізніше цей звичай першосвященники пов’язали з виходом євреїв з Єгипту під керівництвом пророка Мойсея.

2)С. 510. Трафний (євр.) - негодний для вживання юдеями, не чистий, не кошерний.

3)С. 510. Шикар ві аа гой (євр.) - п’яний як гой.

4)С. 512. 9 липня 1859 р. київський цивільний губернатор дав розпорядження канівському земському справнику під час перебування Тараса Шевченка на батьківщині встановити за ним нагляд. 30 липня Шевченка разом з рапортом черкаського справника від 26 липня доставлено у Київ. 31 липня - 13 серпня Шевченко жив у Києві, спочатку в будинку Ю. Ботвиновського (Георгіївський пров., 11), наостанок - у будинку І. Юскевича-Красковського (тепер на розі вулиць Ірининської і Паторжинського), де перед відправленням у Петербург провів ніч в колі друзів (будинок не зберігся, на тому місці збудовано клуб КДБ УРСР ім. Ф. Е. Дзержинського і встановлено меморіальну дошку). 23 серпня шеф жандармів В. Долгоруков на рапорті київського генерал-губернатора І. Васильчикова від 15 серпня у справі арешту Тараса Шевченка на Україні написав резолюцію: «Несмотря на всё здесь изложенное, призвать Шевченку и, сделав ему строгое внушение, присовокупить, чтобы он был весьма осторожен; в противном случае, чтобы он не пенял на нас за те последствия, которым он может подвергнуться». Вірш « Во Іудеї во дні они… » Шевченко закінчив після повернення з України 24 жовтня 1859 р. у Петербурзі.

5)С. 515. Василь Олександрович Сухомлинський (28.09.1918-02.09.1970) - видатний український педагог, учасник нім.-рад. війни 1941-1945 рр., заслужений вчитель УРСР, лауреат Державної премії УРСР (1974), дійсний член Академії педагогічних наук СРСР, Герой Соціалістичної Праці (1968), директор Павлиської середньої школи Кіровоградської (тепер Златопільської) області, автор багатьох книг (зокрема, «Серце віддаю дітям»). Розробляв питання теорії й методики виховання у шкільному та сімейному колективах, всебічного розвитку особистості учнів, педагогічної майстерності.

6)С. 520. Карма (санскр. обов’язок, діяльність) - у вченнях індійських релігій особлива містична сила, непорушний автоматично діючий «закон відплати» за сукупність вчинків, намірів, прагнень, який визначає долю живої істоти в наступних перевтіленнях.

7)С. 521. Зв’ягільский Юхим Леонідович (народ. 20.02.1933 р.) - голова ради орендаторів ОП «Шахта ім. Олександра Засядька». Закінчив гірничий факультет Донецького індустріального інституту. 01.1957-06.1970 - помічник начальника вугільної дільниці, начальник вугільної дільниці, заступник головного інженера, головний інженер, начальник, шахта № 13 тресту «Куйбишеввугілля»; 06.1970-11.1979 - директор, шахтоуправління «Куйбишевське»; 11.1979-06.1992 - директор, шахта ім. Олександра Засядька; 11.1992-06.1993 - голова ради, голова виконкому, Донецька міськрада народних депутатів; з 06.1993 р. - 1-й віце-прем’єр України; 22.09.1993-16.06.1994 - в. о. Прем’єр-міністра України; президент Донецької обласної асоціації керівників підприємств, співпрезидент Єврейської конфедерації України, член президії Партії регіонів; народний депутат України 1-6 скликань. 11.1994-03.1997 - проживав у Державі Ізраїль. Герой Соціалістичної Праці (1986), Герой України (2003), заслужений шахтар України (1979), почесний громадянин м. Донецька (1998), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2002); доктор технічних наук (2001), професор.