ледняк— дуже холодний вітер
лезво— лезо
лексикон— словник
ЛещинськийСтаніслав — познанський воєвода, обраний 1704 р. на королівський престіл. Підтримував Швецію у її боротьбі проти Московії. Польща, маючи одночасно двох королів — Августа II і Лещинського, поділилася на дві ворожі частини.
лизень— язик великої рогатої худоби
липняк— липовий мед
листатий— листяний
личман— металева прикраса, яку жінки носили на шиї; гріш
Ліфляндія— офіційна назва території Північної Латвії і південної Естонії у XVII — поч. XX ст.
Лок— Джон Локк (1632–1704), англійський філософ, творець доктрини лібералізму. Спирався на теорію природного права і соціального договору. Розробив емпіричну теорію пізнання — все людське знання випливає з досвіду.
локшина— краяне тісто, макарони
лопуцьок— молода, соковита стеблина, звичайно їстівна
лошадь(рос.) — кінь
луданний— пошитий з лудану — блискучої тканини
луна— тут: місяць
льонт— запалювальний шнур
лютер— лютеранин
люштик(з ніж.) — забава, веселощі
Ляйбніц— Ґотфрід-Вільгельм Ляйбніц (1646–1716), німецький філософ, математик, фізик, мовознавець. Вважав, що реальний світ складається з безмежної кількості психічних діяльних субстанцій — монад, які перебувають між собою в установленій гармонії. Розробив проект розвитку освіти і державного правління в Росії.
ляпалія— очевидна, давно відома істина (від імені французького офіцера на ім'я La Palice [La Palisse])
ляпіс— безбарвний кристал, що використовується в медицині як протизапальний та припікальний засіб
мажа— віз
майгаласитися— морочитися, вовтузитися
майонток(польськ. maj1tek) — маєток
Макіявель— Нікколо Макіавеллі (1469–1527), італійський політичний мислитель і письменник. Уважав головною причиною бід Італії політичну роздробленість, подолати яку зможе сильна державна влада, використовуючи для цього будь-які засоби.
МаксимовичДмитро — генеральний бунчужний (1703–1708), генеральний осавул (1708–1709). Після битви під Полтавою піддався московитам і 1710 р. був засланий родиною до Архангельська, де в злиднях 1732 р. помер.
мамула— зневажл. вайло, тюхтій, телепень
мари— ноші для перенесення мерців
маркетанка— маркітантка, жінка, яка торгувала харчами, напоями та дрібними предметами солдатського вжитку в арміях XVII–XIX ст.
Марс— давньоримський бог війни
марципан— кондитерський виріб із товченого мигдалю, горіхів і т. ін. з цукром
маслак— велика кістка людини або тварини (переважно стегнова)
матір городів— столиця
матня— середня частина невода у вигляді довгого, вузького мішка, куди потрапляє ловлена риба; тенета; скрутне становище
машкара— маска, личина
машталір— візник
маєстат— велич
медляки— іменник від медлить (рос.) — баритися, гаятися
ментруга— неспокій, тривога
МеншиковОлександр Данилович (1673–1729) — російський державний і військовий діяч, князь (1707), генералісимус (1727); найближчий соратник Петра I; учасник Північної війни 1700–1721. 1708 зруйнував м. Батурин, винищивши його мешканців за підтримку І. Мазепи. За імператриці Катерини I (1725–1727) фактичний правитель Росії; ініціатор ліквідації Малоросійської колегії та обрання гетьманом Д. Апостола. 1727 усунутий від влади і засланий.
мервити(волосся) — м'яти, бгати
мерсі(фр.) — дякую
Мефісто— Мефістофель, образ біса, демона, супутника доктора Фауста в німецькій легенді. Став літературним персонажем багатьох творів, з яких найвідоміша трагедія Й. — В. Ґете «Фауст».
мимрай— людина, яка мимрить — тихо, невиразно говорить
михайлик— невеличкий дерев'яний ківш для горілки
мишкувати— стежити, слідкувати за ким-, чим-небудь
мід— мед
мінея— книга з текстами церковних відправ на кожний день місяця
міт— міф
міховиння— грубе полотно
млинське каміння— млинові камені (жорна)
млоїти— викликати почуття млості; нудити
мойра— у давньогрецькій міфології мойри — три богині долі, сестри Клото, Лахесіс і Атропос, що прядуть нитки людського життя; перен. доля, фортуна, приречення
Читать дальше