Богдан Лепкий - Полтава

кертовиння— кротовиння

киватися— рухатися, ворушитися

київські канти— співи, побожні пісні

кирея[керея] — довгий, широкий суконний одяг, свита-сіряк з каптуром; одяг прямоспинного крою зі вставними клинами по боках

кирун— дешева матерія

кількоро— декілька

кістнер— церковний слуга, паламар

клев— зуб (кривий, гострий)

клевець— молоток

кнут(рос.) — батіг, бич

кобеняк— довгий, широкий суконний верхній одяг з відлогою; каптан, кирея, сіряк

ковбаня— глибока вибоїна, звичайно на дорозі, з водою, болотом; калюжа

ковер— килим

коверза— від коверзувати — капризувати; знущатися, збиткуватися, глумитися

Кодак— у XVII–XVIII ст. фортеця біля Дніпровських порогів, побудована поляками в 1635 р. з метою ізолювати Запорізьку Січ від України

КожухівськийЮрій — компанійський полковник. За наказом гетьмана, терміново повернувся з походу проти Булавіна і брав активну участь в антимосковській акції. 7 березня 1709 р. його полк потерпів поразку в нерівному бою з корпусом Меншикова. Після Полтавської битви здався царському війську. 1712 р. по трьох роках тюрми був засланий до Архангельська.

коловатиця— коловерть

колот— колотнеча

колюмна— колона

колючкувати— колоти (словами)

комишник— розбійник, що ховався в очеретах і комишах пониззя Дніпра

коміть— стрімголов, сторчма

компанієць— козак легко-кінного гетьманського полку

кондиція— суспільне (майнове) становище

контуш— кунтуш, верхній розпашний чоловічий і жіночий одяг XVI–XVIII ст.

копаниця— полоз у санях

копильчак— сани, гринджоли

копійник(рос.) — списник, воїн, озброєний списом (рос. копье)

корець— міра сипких тіл, що дорівнює 100 кг, центнер

корито(Десни) — тут: річище

копіт— курява

королівці— соратники короля Карла

коряк— кругла посудина з ручкою для зачерпування і виливання води (вина, молока тощо); ківш

коси у джереґелі— вінком довкруги голови

КочубейВасиль (1640–1708) — регент військової канцелярії (1681–1687), генеральний писар (1687–1699), генеральний суддя (1699–1708) Гетьманщини. Власник великих маєтків. Учасник усунення І. Самойловича з гетьманства в 1687. Разом з Полтавським полковником І. Іскрою — автор доносу на Мазепу про його антимосковські наміри. Петро І, якому адресувався донос, не повірив авторам і видав їх у руки Мазепи. К. та Іскра були страчені в містечку Борщагівка під Білою Церквою (тепер село Вінницької обл.). Згодом перепоховані на території Києво-Печерської лаври.

Кочубей(Кочубеївна) Мотря (бл. 1688 —?) — донька Василя Кочубея, хрещениця гетьмана І. Мазепи, який був закоханий у неї і хотів одружитися (батьки не дали згоди). Збереглися листи Мазепи до неї. Роман став сюжетом для письменників, композиторів, художників; 1707 вийшла заміж за сина ген. судді В. Чуйкевича; 1709 їх було заслано до Сибіру. Повернувшись в Україну, пішла в монастир біля Полтави.

коштур— костур

краска— колір, барва

крата(польськ.) — ґратчасті ворота

кратястий(з польськ.) — картатий

крижі— поперек

криянка— від слова критися — не проявлятися відкрито, таїтися, ховатися

кріс— рушниця

кукла(рос.) — лялька

кундель— вівчарка

куншт(польськ., від ніж. Kunst) — майстерність, мистецтво

кунштик(польськ., від ніж. Kunststьck) — шедевр, майстерний виріб

Купідон— у давніх римлян божок кохання. Зображається у вигляді хлопчика з луком.

куропуд— страхопуд, інших страшить, а сам курей боїться

курпи— етнографічна група, що населяє Курпівську Пущу (північне Мазовше в басейні Нарови та її приток)

лавник— член міського суду

Лазар— брат євангельських Марії і Марфи, якого Ісус Христос воскресив на четвертий день після його смерті

лазарет— шпиталь

ласохлист— ласий на розкоші

лахмай— людина в лахмітті

лебедіти— слізно просити; жалібно молити

легіт— легкий, приємний вітерець

легувати— заповідати, записувати легатом (як заповіт)