Богдан Лепкий - Полтава

глемезнути— гепнути, сильно вдарити глота — скупчення людей

Голгота— Голгофа, узвишшя на північний захід від Єрусалиму, де розіп'яли Ісуса Христа

голодна кутя— переддень Водохреща

гольштайнець— родом із Гольштайну (Німеччина)

гоненіє фараонове(бібл.) — гоніння на євреїв у Єгипті, щоб вони не множилися

гони— лінійна міра — чверть версти

гопліт— важкоозброєний піхотинець у Стародавній Греції

горда— орда

гордийський вузол[гордіїв вузол] — за легендою, фригійський цар Гордій зав'язав дуже складний вузол, якого ніхто не міг розв'язати. Александр Македонський, якому сказали, що, хто розв'яже цей вузол, той оволодіє Азією, просто розрубав його мечем.

горі імієм сердца(старосл.) — вгору піднесімо серця

ГорленкоДмитро Лазаревич (1660–1731) — син Прилуцького полковника Лазара Горленка, вбитого і спаленого козаками в час скинення гетьмана І. Самойловича. Служив канцеляристом у Батурині. 1693 р. І. Мазепа передав йому урядування Прилуцьким полком. Д. Горленко потрапив до кола найвпливовіших довірників гетьмана. Воював проти кримських орд і шведів, заснував кілька селітряних заводів. Давав гроші на будівництво церков, Густинського монастиря. Активно підбурював гетьмана І. Мазепу до рішучих дій щодо виходу Гетьманщини з-під влади Москви. Влітку 1708 р. разом з Д. Апостолом, Д. Зеленським, І. Ломиковським клявся Мазепі бути йому вірним. Залишився вірним гетьманові і після Полтавської битви. Отримавши запевнення в безпеці, 1714 р. повернувся в Україну і наступних 15 років пробув на засланні в Москві, звідки не мав права виїжджати.

горобина ніч— бурлива ніч, зі зливою, громами і блискавицями

госанна— осанна, молитовний вигук стародавніх євреїв і християн; уславлення кого- чого-небудь; слава, хвала

гостець— ревматизм

грубник— робітник, що палить у грубах, печах і т. ін.

груз— подрібнене каміння, бита цегла і т. ін., що залишились після зруйнування чого-небудь

гуш— вигук, яким відганяють курей

Ґалаґан Гнат— 1706 р. полковник на Запоріжжі, 1708 р. полковник компанійський у Мазепи. Перейшов на бік Петра I і допоміг московському війську здобути Січ. 1709–1714 — полковник чигиринський, 17141739 — полковник прилуцький, відомий кар'єризмом і здирництвом.

Ґенуя— місто в Італії

ґаспода(рос.) — панове

ґестикулювати— жестикулювати

ґобелін— гобелен

Ґоліят— Голіаф, біблійний велетень-филистимлянин, якого убив каменем із прощі юний пастух Давид. Згодом Давид став царем євреїв.

ґоти— готи, група германських племен. У II ст. н. е. вийшли з південної Швеції і закочували на Україну, де створили державу. Племена від Дністра до Дінця і Кубані називалися остготами, на захід від Дністра — вестготами. 375 р. готську державу розбили гуни.

ґренадієр[гренадир] — гренадер, солдат або офіцер добірних (за високим зростом) піхотних чи кавалерійських частин, спеціально підготовлений для ручного гранатометання

Даліла[Деліла] — коханка біблійного силача Самсона, яка підступом позбавила його незвичайної сили

Данило— князь галицький (1205–1264) і волинський (від 1221 р.). Сорок років провадив боротьбу за звільнення Волині і Галичини від чужинців. 1239 р. заволодів Києвом. Боровся проти ворохобних бояр і «татарських людей». Будував міста (Львів, Холм та ін.). Був визначним дипломатом. 1254 р. отримав від папи римського титул короля.

данціґський— ґданський (Данціґ — нині Ґданськ)

дезерція— дезертирство

дейнека— селянин, озброєний дрючком, довбнею, вилами тощо

дереш— чалий кінь

Дескарт— Рене Декарт (1596–1650), французький філософ, математик, фізик і фізіолог. В основі філософії Декарта — дуалізм душі і тіла. Людина — поєднання безживного тілесного механізму з душею, яка має розум і волю.

дефендуватися— захищатися, оборонятися

дзиґа— вовчок, вертка дівчина

Див— у східнослов'янській міфології демонічний персонаж, зловісна сила

дике м'ясо— хворобливий наріст біля рани, яка довго не загоюється

дильований— зроблений з дилин — грубих дощок, брусів, балок

дим— тут: хата

дискурс— розмова, бесіда

дишкурс— дискурс, розмова