бабйо(рос.) — зневажл. баби, бабня, бабота
багра— багрянець (багрець), густо-червоний, пурпуровий колір
байрам— мусульманське релігійне свято
бандера— (морський) прапор
баранкова(шапка) — смушева
барда— сокира, тесак
бахмат— бойовий верховий кінь
Баяцет— Баязед [Баязид] I Блискавичний, турецький султан (13891402 рр.). Провадив активну завойовницьку політику на Балканах і в Малій Азії. Розбитий і полонений Тимуром у 1402 р.
бездів'я— відсутність дівчат, жінок
безеценство(польськ.) — підлість, безчесність, мерзенність, огидність
безобразний(рос.) — бридкий, поганий, паскудний
безрога— свиня
бель(польськ.) — колода
Бельзевул— Велзевул, у ранньохристиянській релігії володар демонів, диявол
бекеша— чоловічий верхній теплий одяг з брижами в стані
бервено— колода
бестія(лат.) — звір
БистрицькийІван — свояк І. Мазепи, управитель Шептаківської волості у 1687–1708 рр. Виконував різні доручення гетьмана. На І. Бистрицького І. Мазепа поклав відповідальну місію — повідомити Карла XII про бажання генералітету Гетьманщини стати союзниками шведів. І. Бистрицький був відправлений до гетьмана з відповіддю короля, який згоджувався взяти запорозьке військо під свою протекцію. Отримавши її, І. Мазепа знову послав І. Бистрицького до Карла XII. І цю місію І. Бистрицький виконав успішно. Він залишився з І. Мазепою до його смерті. Помер І. Бистрицький у Івеції.
біле оружжя— холодна зброя, зокрема шаблі
білля— білизна
бішений— божевільний
бодяк— будяк
боківка— бокова кімната
болій(старосл.) — більший
боржій— швидше (від борзо — швидко)
булдимка[булдимок] — гвинтівка
бульба— тут: картоплина
бурдюг— бурдей, бурдій, землянка; халупа
бусоля— бусоль, інструмент для вимірювання магнітного азимуту, тобто горизонтального кута між яким-небудь напрямом на місцевості і магнітним меридіаном
в обморок упасти(з рос.) — зімліти
ваган— дерев'яна миска, ночви
валах— кастрований кінь
Валькіра[Валькірія] — у скандинавській міфології Валькірії — войовничі діви, які за волею бога Одина вирішували долю битви. Вони вибирали найхоробріших полеглих воїнів і відносили їх у Валгаллу — місце вічного щастя.
вальторня— валторна
варґа(польськ.) — губа
вареха— ополоник
вартівня— приміщення для сторожа або війскових вартових
вділ— униз, додолу
веґера— вегеря, вид танцю
верзуни— постоли
вертеп— ляльковий театр з біблійними персонажами, який колядники показують на Різдвяні свята
весталка— жриця римської богині домашнього вогнища Вести. Давала обітницю безшлюбності і цнотливості; була зобов'язана підтримувати у храмі невгасимий вогонь.
весь— село
вечірня— вечірнє Богослужіння
ВиговськийІван (?-1664) — гетьман Війська Запорозького (1657–1659); за Б. Хмельницького генеральний писар; 1658 придушив повстання М. Пушкаря та Я. Барабаша; уклав з Польщею Гадяцьку угоду 1658; розбив московське військо в Конотопській битві 1659, але незабаром зазнав поразки в громадянській війні, зрікся булави і виїхав до Польщі; звинувачений П. Тетерею у зраді польського короля і розстріляний поляками.
видень— глядач
видиво— видіння, примара
вижки— вишки, місце над сіньми, де зберігають сіно, солому тощо; підрі
виклинати— проклинати
вильот— відкидний рукав
вилущок— лісковий (ліщиновий) горіх, який сам вилущився; перен. міцний, здоровий, гарний хлопець
випенетрувати— дослідити, вивчити
випороток— недоношене маля тварини, яке виймають з тіла убитої або загиблої матері
випощений— виголоднілий
випулити очі— витріщитися
Висока Порта[Оттоманська Порта, Блискуча Порта] — заведена в європейських документах та літературі середніх віків і нового часу назва уряду Османської імперії
вихрестка— дівчина або жінка, яка перейшла в християнство з іншої релігії
віват(лат.) — вітальний вигук «хай живе». Тут: вітальний постріл
Читать дальше