Богдан Лепкий - Полтава

дідич— поміщик

ділочки— тут: ямки (на щічках)

днедавній— дуже старий

довг— борг

домашня війна(з польськ.) — громадянська війна

допрос(рос.) — допит

допрос с пристрастієм(рос.) — допит з тортурами

дорійці— одне з основних давньогрецьких племен. З Північної і Середньої Греції перемістилися в південно-західні райони Пелопоннесу, потім заселили острови Родос, Крит та ін.

ДорошенкоПетро — гетьманував у 1665–1676 рр. Мав за мету об'єднання і звільнення України від польської і московської влади. Попри величезні зусилля, не зумів цього досягти. На вимогу Москви зрікся гетьманства.

драґони— драгуни, вояки кавалерійських частин, що вели бій у пішому і кінному строю

драпіжний— хижий

дрисля— пронос, бігунка, різачка

друлити— штовхнути

дурійка— безум, божевілля

евентуальний— можливий

ексцеленція— превосходительство, ясновельможність

електор— курфюрст, який мав право брати участь у виборах імператора Священної Римської імперії

електор саський— саксонський курфюрст, який мав право брати участь у виборах короля

еольці— еолійці, одне з основних давньогрецьких племен. Із Східної Фессалії поширилися по цілій Фессалії і Беотії, а тоді на північно-західну частину Малої Азії.

єґер— солдат особливо стрілецького полку

єден до Caca, а другі до ляса(польськ.) — один так, а другий інак; хто до ліса, хто до біса

єктенія— моління, яке читає священик або дяк і на яке хор і/або лик (зібрання) відповідає: Господи, помилуй і Подай, Господи; моління про царя і його дім під час служби Божої

єрепуд— малоросла людина; недомірок; карлик

єрмолой— див. ірмолой

Єфіяльт[Ефіальт] — за давньогрецьким переказом грек, який показав Ксерксові обхідну стежку, якою перси зайшли в тил спартанцям в битві при Фермопілах

жакувати— грабувати, розкрадати

жасно— страшно, жахливо

жевжик— жвавий хлопчик

жий— живи

жировище— місце жирування диких тварин

жльопати— жадібно пити

жмінка— жменька

жрекиня— жриця

з диму— з комина, з хати

з рамени— з середовища; зі складу

заблизнитися(про рану) — затягнутися, зажити

завести— не оправдати надій

завійниця— завійна, різкий пекучий біль у грудях або животі

заводити— голосно плакати, голосити

заговірник— змовник

заголюкати— задурманити людину, заговоривши її, забивши баки словами і криком

загреба— пшеничний корж, випечений у жару

заґа— сага, твір давньоскандинавського епосу

задолований— захований (закопаний під долівкою тощо)

задраснути(польськ.) — подряпати

закалений(рос.) — загартований

заков'язнути— померти, задубіти

замигтіти— з'явитися на короткий час і зникнути з поля зору

запари— зашпори, гострий біль від морозу, холоду (звичайно в пальцях рук, ніг)

зап'яток— задня частина п'яти; задник, закаблук

засібна(країна) — багата

заспа— сніговий насип, кучугура

затирати руки— потирати руки

затроювати— затруювати

защита— захист, охорона

зводжений(місток) — який зводиться, підіймається

здевастувати(з польськ.) — розорити, спустошити

здоліти— здолати, змогти

Зевес— Зевс, верховний бог у грецькій міфології. Перебував на горі Олімп.

ЗеленськийДмитро — Лубенський полковник, свояк І. Мазепи. Належав до старшин, які після доносу В. Кочубея з власної ініціативи клялися у вірності гетьманові. Лише з ним, Д. Апостолом та Д. Горленком гетьман радився, чи йти на з'єднання з московським військом. Після Полтавської битви здався. 1711 р. був ув'язнений і засланий до Сибіру, де у злиднях помер.

зіло— дуже

зінський— злий, паскудний

зіскати— найти

злоги— пологи

злюзувати(польськ.) — відпустити (вартового, чергового тощо)

зментружений— занепокоєний, стривожений

змисли— відчуття

змізерований— змарнілий