Богдан Лепкий - Полтава

змолоцок(з польськ.) — молотник

знебутися— знесилитися, перевтомитися

знеправлений— позбавлений прав

зорішливий— зоряний

Зосим і Саватій— святі, опікуни пасічництва

зуховатий— завзятий, молодцюватий, хвацький

з рамени— з середовища, зі складу

ід— до (прийж.)

ієромонах— монах у сані священика

ізмінник(рос.) — зрадник

ілюзія— самообман, обман

Інд, Ґанґ— великі ріки в Азії

індур— індик

інсиґнії[клейноди] — найчастіше дорогоцінні предмети, що є ознаками влади (атрибутами державності), гідності, спеціального відзначення. У княжі часи до них належали бунчуки, стяги. У козацтва інсиґніями були корогва (прапор-святиня), булава, бунчук, гербова печатка, литаври, сурми, тростинова палиця зі срібною кулею, пернач (полковницька регалія). Від XVI ст. ознакою найвищої військової (гетьманської) влади була булава. У духівництва інсиґніями є митра, панагія, посох, корогва.

інтенція— намір

Інфлянти(Іпііаігіу) — польська назва Ліфляндії в XVII–XVIII ст.

ірмолой— збірник

ірмосів— творів візантійської і давньоруської християнської гімнографії

Іродіада— онука Ірода Великого. Вийшла заміж за свого дядька Ірода Пилипа I, потім покинула його і зійшлася з його братом Іродом Антипою. Іван Хреститель засуджував це перелюбство, за що був ув'язнений, і на прохання доньки Іродіади, Саломеї, йому відрубали голову.

іссоп— трав'яниста або дрібночагарникова рослина, один із видів якої має ефірну олію. Давні євреї використовували цю рослину для окроплення кров'ю прокаженого, очищувальною водою — нечистого і т. ін.

Йововівісті — з біблійної розповіді про хвороби і страждання Иова

йонці— іонійці, одне з основних давньогрецьких племен. Заселяли Аттику, частину Евбеї, острови Хіос, Самос та ін. Колонізували середню частину західного узбережжя Малої Азії (область Іонії), узбережжя Чорного і Мармурового морів.

кабиця— відкрита літня кухня (піч) у дворі або садку; похідна кухня

кагля— кагла, отвір у димоході, який затуляють для збереження тепла

когути червоні крильми б'ють— шугає полум'я

кадовб(корабля) — корпус

кандизований— зацукрований

канон— гармата

кант— хвальна врочиста пісня духовного або світського змісту

капа— покривало

каптур— відлога

карвасар— суд без протокольної процедури, поспіхом

каре— бойове шикування піхоти чотирикутником з фронтом назовні, головно проти атак кінноти

Карл Великий(742–814) — франкський король, згодом — імператор створеної ним великої держави

Карл XII[Karl XII] (1682–1718) — король Швеції з 1697, син Карла XI; видатний полководець; під час Пн. війни 1700–21 переміг рос. війська під Нарвою (1700), пол. короля Августа II Сильного над Зх. Двіною і під Клішовом (1702); 1704 посадив на пол. трон Станіслава Лєщинського; 1706 зайняв Саксонію; уклав таємний союз із гетьманом І. Мазепою і 1708 рушив на Україну; 1709 зазнав поразки під Полтавою; 1710 уклав угоду про взаємну допомогу з гетьманом П. Орликом і Кримським ханством; 1715 повернувся до Швеції; загинув у Норвегії.

кармазин— дороге темно-червоне сукно

карний— дисциплінований

карність— дисципліна

Картаґо— Карфаген, місто-держава в Північній Африці. Засноване фінікійцями у 825 р. до н. е. Завоювало Північну Африку, Південну Іспанію, Сицилію, Сардинію. Після трьох Пунічних воєн з Римом 146 р. до н. е. столиця була зруйнована римлянами, а держава перестала існувати.

касетон— кессон, чотири- або багатокутне заглиблення в стелі. Виконує конструктивну і декоративну функції.

катряга— катрага, курінь на пасіці

Кафа— місто в Криму, де був великий невольничий ринок. 1783 р. перейменоване на Феодосію.

квочка— тут: сузір'я Плеяд

кебетний— талановитий

келеп— зброя у формі молота на довгому держаку

Кеніґзен[Кенігсек Фрідріх] (?-1708) — інженер-артилерист, родом із Пруссії. Генеральним гарматним осавулом Гетьманщини призначений орієнтовно на початку 1700-х років. Під контролем канцелярії Генеральної Військової Артилерії Ф. Кенігсека були ливарні, порохові та кінні заводи. Його професіоналізм виявився 1702 р. під час облоги Биховської фортеці, коли ядра, спрямовані Ф. Кенігсеком, вимусили прихильників Карла XII здатися. У жовтні 1708 р. гетьман І. Мазепа доручив Д. Чечелеві та Ф. Кенігсекові оборону Батурина. Гарматний вогонь завдав чималих втрат війську Меншикова. Через підступну зраду Прилуцького наказного полковника І. Носа зусилля оборонців були зведені нанівець. Ф. Кенігсек, за повідомленням англійського посла Чарльза Вітварта, «не встиг розставити своїх людей у належний порядок» і був тяжко поранений. Схоплений вояками Меншикова Ф. Кенігсек помер від ран у дорозі. Иого тіло колесували у Конотопі, після чого голову з виколеними очима «на столпе каменном також на шпицу железную воткано» в Сумах.