Богдан Лепкий - Полтава

осавулчик-стойчик, осавул — виборна військово-адміністративна службова особа; стойчик (стійчик) — вартовий. Осавулчиків-стойчиків використовували як військових посильних.

осаджений— заселений

осмотрений— забезпечений

осотувати— покривати, огортати

осьмачок— осьмина (восьмина), міра сипких тіл, яка дорівнює половині чверті

отнюд(ь) — ні в якому разі

оторопіти— злякатися

офензива— напад, наступ

охлап(польськ.) — недоїдок, недогризок

охочекомонник— кіннотник-доброволець, належний до вільних (нерегулярних) кавалерійських полків

очкур— шнурок до стягання штанів

очодоли— очні ями, орбіти

пав'юк— павич

падачка— падуча хвороба, епілепсія

пактувати— переговорювати

паладин— лицар з почту короля або іншого володаря; вірний лицар, людина віддана ідеї, справі, особі

паланка— невелике укріплення, обнесене частоколом

паленище— випалене місце в лісі, в степу

Палій-ГуркоСемен — правобережний козацький полковник. Боровся за звільнення України від польських загарбників. На його заклик у 1702–1704 рр. відбувалося масове переселення на Правобережжя селян і козаків з Лівобережжя і Слобожанщини. У 1705–1709 рр. був на засланні в Сибіру.

паль— паля

панікадило— велика люстра зі свічками або стоячий канделябр перед іконами в церкві

панта рей(грецьк.) — усе тече (все міняється) — слава давньогрецького філософа Геракліта з Ефесу (кін. VI — поч. V ст. до н. е.)

парастас— заупокійна відправа

парсуна— обличчя, лице

партесний(спів) — багатоголосний

пастрома— вуджена баранина

паструда— сушена риба

патериця— довга палиця; жезл як ознака вищих священнослужителів, символ влади

патинки— туфлі без закаблуків; хатні туфлі, капці

ПаткульЙоган Райнґольд (1660–1707) — ліфляндський шляхтич, політичний діяч. Служив у шведській армії, намагався домогтися від шведів відновлення прав і привілеїв ліфляндського дворянства. 1694 р. втік до саксонського курфюрста Августа, майбутнього короля Польщі. Підтримував ідею союзу проти Швеції. 1702 р. перейшов на службу до Московії. 1704 р. поїхав московським послом до Варшави і начальником загону, посланого на допомогу Августові II. За мирним договором між Августом II і Карлом XII (1706) був виданий шведам і страчений.

Пелопіди— сини Пелопа, Атрей і Фієст, та їхні нащадки. На долю Пелопідів випали трагічні випробування, причиною яких було те, що Пелопа прокляв Миртил. Цей візник царя Еномая допоміг Пелопові перемогти у змаганні на колісницях. Пелоп не тільки не дотримав обіцянки щодо винагороди, але й скинув Миртила в море.

Пенелопа— у грецькій міфології дружина Одіссея, яка чекала його двадцять років з Троянської війни. Попри настирливість багатьох женихів, вона зберігала вірність своєму чоловікові і таки дочекалися його повернення. Символ жіночої відданості і вірності.

перепуд— переляк, перестрах

перепуджений— переляканий

перун— грім

перше— тут: до цього часу, раніше

Петро IРоманов [Петро Великий] (1672–1725) — російський цар (1682), імператор (1721). Політика П. I щодо України полягала в подальшому обмеженні її суверенітету. Після битви під Полтавою запровадив режим окупаційного терору, обмежив гетьманську владу; 1722 заборонив обирати гетьмана в Україні.

печать завісиста— печатка, що звисає на шнурку

пилюга— курява

писок— рот; обличчя

питоменність— характерна особливість

піднос— таця

підрі— сінник, приміщення між стелею і покрівлею, де зберігають сіно

підхопень— тут: дівчина, яка швидко все сприймає

підчаший— придворна службова особа

пікінер— вояк, озброєний пікою — різновидом довгого полегшеного списа з гострим металевим наконечником

пікна(піч) — для випікання хліба

піонір— піонер, до 80-их років XIX ст. вояк саперної частини інженерних військ

Піпер Карл(1647–1716 р.) — граф, з 1705 р. глава шведського кабінету (перший міністр Карла XII) і верховний маршал королівського двору

пірваний(з польськ.) — викрадений