Богдан Лепкий - Полтава

пірвати(з польськ.) — захопити, викрасти

піхва— піхви, футляр для шаблі

плазування— тут: биття шаблею плазом

плеканець— тут: чорт

плі конфіданс, ке ля знайоманс(фр., укр.) — більше довірливості, ніж знайомства

побідник— переможець

погреб— льох, пивниця

погаратаний— побитий, порубаний

позір— тут: увага

покмітувати— зауважити, простежити, спостерегти

пол(рос.) — стать

поліп— кишковопорожнинна тварина, що на одному кінці має присоски, якими прикріплюється до нерухомого предмета, а на протилежному кінці — рот

політичність— тут: тонкий розрахунок, дипломатичність у вчинках, поведінці, взаєминах з іншими людьми

політично— тут: з тонким розрахунком, уміло, дипломатично

ПолуботокПавло — чернігівський полковник, наказний гетьман (17221724). Боровся проти засилля російської влади в Україні, домагався повернення її старих прав, у т. ч. права обирати гетьмана. Петро I наказав заарештувати Полуботка, і він загинув у в'язниці. У домах багатьох свідомих українців XVIII–XIX ст. висів портрет П. Полуботка з його словами до Петра I: «Заступаючись за вітчизну, я не боюсь ні кайданів, ні тюрми, і для мене ліпше найгіршою смертю вмерти, як дивитися на загальну загибель моїх земляків».

полудне— південь

полукішки— від кіш — короб воза, саней і т. ін. (спочатку плетений)

полумінь— полум'я

польний курат— фельдкурат, військовий священик

помишленіє(старосл.) — думка, роздум, помисел

помітувати— зневажати

поповнити(гріх) — тут: вчинити

посесія— оренда

послух— слухняне виконання наказів, розпоряджень; дисципліна

постинати— вкрити, скувати льодом

потолочений— потоптаний

поховзнутися— посковзнутися

почарашаний— потрощений

предкладати— пропонувати

презенція— гарна зовнішність; вигляд

президія— укріплене місто; замок, фортеця; тут: столиця

преісподня— пекло

прецінь— адже

привата— особиста справа, вигода, інтерес

пригнічувати— класти під гніт (важкий предмет для постійного тиснення)

придзиґльованка— безсоромна, розпусна жінка; кокетка

примівка— тут: приказка

припадок— випадок

припеки— обпечені місця

присок[приск] — горячий попіл з жаром; жар

приходить(тіткою) — доводиться (тіткою)

причинок— додаток, доповнення

приют— притулок

проволока— шнур

ПрокоповичТеофан [Єлисій, Єлизар] (1681–1738) — український філософ і письменник, громадський і церковний діяч. Вчився в Києві, Польщі й Римі. Професор Києво-Могилянської академії (1704), з 1710 — її ректор. Був прихильником І. Мазепи, вихваляв його задуми, присвятив йому свій найвизначніший твір «Владимир». Після поразки гетьмана взяв діяльну участь у його ганьбленні. У 1716, за наказом Петра І, виїхав до Петербурга і фактично очолив російську Церкву, з 1721 був віце-президентом Синоду. Підтримував реформи Петра І, сподіваючись від них користі і для України. Помер у Петербурзі.

пудити— гнати; мчати

пустяк(рос.) — дрібниці

ПушкарМартин (? -1658) — Полтавський полковник (1648–1658), учасник Хмельниччини. Виступав за союз із Московією. Разом із Я. Барабашем очолив військовий заколот (1657–1658) проти гетьмана І. Виговського. Загинув у бою коло Полтави.

райтар— найманий солдат важкої кавалерії

райця— радник, член магістрату

рантух— головний убір заміжньої жінки — біла тонка хустка

рапір— рапіра

распни(старосл.) — розіпни (на хресті)

ратник— вояк на московській службі

ребелія— бунт, заколот

реґімент— полк найманого війська; тут: козацьке військо і командування

резидент— дипломатичний представник

Рей Миколай— польський письменник (1505–1569)

рейвах— безладна біганина, метушня

рейментар— командувач, вождь

рейтероватися— ретируватися, відступити під час бойових дій

реконесанс— розвідка

респект— пошана, повага

ретязь— ланцюг