фелон— риза, верхнє вбрання священика, яке вдягається під час Богослужіння
фельчер— фельдшер, щось середнє між цирульником і лікарем
флянки— боки, крила
форейтор— верхівець, що сидить на передньому коні при запрязі цугом
фортель— підступ
фотель— крісло
фравцімер(ніж. Frauenzimmer) — жінки при дворі володаря або вельможі, згодом згірдливо, зневажливо про жінку загалом — баба
фрига(польськ.) — дзига
Фридерик— Фрідріх I, курфюрст Бранденбургський, який 1701 р. оголосив себе королем Пруссії
фузія— рушниця
фурії— у римській міфології богині помсти, докорів сумління. Карали людей за гріхи.
футро— хутро; шуба
хабета(польськ.) — кляча (зневажл.)
хабуз— бур'ян
харциз— розбишака
хахли— так з насмішкою називали москалі українців, як ці тих «кацапи»
хіснуватися— користатися
хлоп— селянин; чоловік
хов— виховання
хованець— домашній чорт, домовик
хосен— користь
храп— нижня й середня частина перенісся коня
цвітень— квітень
Цецюра, Безпалий, Суховій — самозвані кандидати на гетьманську булаву
ЦицеронМарк Туллій (106–43 рр. до н. е.) — давньоримський політик, оратор і письменник. Мова його творів уважається зразком класичної латини.
цісар— австрійський імператор
ЦуркаВасиль — гетьманський господар. 1702 обійняв уряд господаря Батуринського замку. Наприкінці жовтня 1708 пішов з І. Мазепою до шведів. 31 липня 1709 був схоплений і відправлений до московського воєводи у Києві, де він, правдоподібно, помер від катувань. Дружина з шестирічною донькою після спалення Батурина перебувала в Прилуках, потім 1709 була заарештована і до 1711 прожила під наглядом у Глухові.
цюра— джура
чада— діти
чапрак[чепрак] — вовняна підстилка під кінське сідло
часи— тексти з Часослова
чатинний— глицевий, хвойний
чезнути— тут: марніти
чепель— ніж з дерев'яною ручкою
черкеска— верхній чоловічий одяг із сукна з прорізами і відкидними рукавами
черточка— рисочка
черці— ченці, монахи
ЧечельДмитро Васильович (? -1708) — сердюцький полковник. Брав участь у виборах І. Мазепи. Як «породний шляхтич православний» після перевороту 1687 р. став гетьмана знатним військовим товаришем. 1689 був у складі делегації старшин, викликаних до Москви, 1690 супроводжував митрополита Варлама Ясинського до царів. 1696 гетьман послав його з полком для захисту південного кордону від очікуваного набігу кримських татар на українські міста після взяття Азова. В. Кочубей у доносі назвав Д. Чечеля одним із найвідданіших І. Мазепі людей. У жовтні-листопаді керував обороною Батурина, незважаючи на царський указ «господину полковнику Чечелю в тот замок немедленно великороссийских людей впустить», не відчинив ворота перед військом Меншикова. Продовжував мужньо захищати Батурин. Коли сили ворога вдерлися до міста, він утік, але був схоплений і через кілька днів колесований у Глухові. чміль — джміль
чолобитня— чолобитна, заява, скарга або прохання від окремої особи чи групи до органів управління (до XVIII ст.)
чоловічки— зіниці
чорняки— простолюд
ЧуйкевичСемен Васильович — син Чуйкевича Василя Никифоровича, який за гетьмана Мазепи служив у Батурині канцеляристом, старшим канцеляристом, реєнтом генеральної канцелярії, а 1708 р. — генеральним суддею. Залишався з І. Мазепою аж до завершення битви під Полтавою. Був засланий до Сибіру, де постригся у ченці.
чура— джура
чутити— приводити до чуття
шабаш— закінчення, кінець чогось. Від єврейського «шабаш» — суботнє свято
шаг— дрібна розмінна монета
шармант(фр.) — чарівний, чудовий, милий
ШереметьєвБорис Петрович (1652–1719) — генерал-фельдмаршал Петра I
шлия— шлея
шльох(польськ.) — плач, ридання, голосіння, схлипування
шлючок— ковточок (від ніж. Schluck — ковток)
шляк би трафив— прокльон-лайка німецько-польського походження, пряме значення якого — «щоб стався апоплексичний удар»
шопа— сарай
шпада— шпага
Читать дальше