В. Ян - Чінгісхан

Здесь есть возможность читать онлайн «В. Ян - Чінгісхан» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 1991, ISBN: 1991, Издательство: Веселка, Жанр: Историческая проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Чінгісхан: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Чінгісхан»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

У романі В. Г. Яна (Янчевецького) «Чінгісхан» оповідається про нашестя татаро-монгольських орд на Хорезмське царство в 1220 році, падіння Отрара, Бухари, Самарканда, Гурганджа, про битву із загонами князів Київської Русі на Калці.

Чінгісхан — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Чінгісхан», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Чінгісхан їхав похмурий, великий, сутулий, підперезаний шкіряним поясом, на якому висіла злегка вигнута шабля у чорних піхвах. Чорний шолом з назатильником, сталева стрілка, опущена над переніссям, нерухоме темне обличчя з довгою сивіючою бородою і напівзаплющені очі — все це було незвичне і не схоже на яскраву пишність залитих золотом і сяючих самоцвітами хорезм-шахів.

Чінгісхан прибув на головний майдан, де з трьох боків прямими рядами вишикувались вершники його охорони, що не підпускали напираючий натовп. На східцях високої мечеті стояли вищі духовні й судові особи і найзнатніші жителі міста.

Коли монгольський володар наблизився до мечеті, весь натовп повалився на землю до копит буланого коня, як звик це робити перед своїм падишахом. Лише кілька старих улемів стояли прямо, склавши руки на животі, звільнені своєю вченістю від обов’язку падати ниць.

— Хай живе падишах Чінгісхан! Хай здоровим буде сонце Сходу! — тонким пронизливим голосом зарепетував один дід, і весь натовп безладним хором підхопив цей крик.

Чінгісхан, примруживши око, зміряв поглядом високу арку мечеті і, стьобнувши канчуком, направив свого коня вверх по кам’яних сходах.

— Це високий дім правителя міста? — спитав каган.

— Ні, це дім бога, — відповіли імами.

Оточений охоронцями, Чінгісхан проїхав у середину мечеті по коштовних килимах і зійшов з коня біля величезної книги корану, розгорнутої на кам’яній підставці вище людського зросту. Разом із молодшим сином, Туліханом, каган піднявся на кілька східців мембера, звідки імами звичайно читають проповіді. Старі у білих і зелених чалмах товпилися перед ним і розширеними очима вдивлялися в нерухоме обличчя з рудою жорсткою бородою, чекаючи від страшного винищувача народів або милості, або великого гніву.

Чінгісхан підняв палець і показав ним на чалму одного старого імама.

— Чому він нагортає на голову стільки тканини?

Перекладач спитав старого і пояснив каганові:

— Цей імам каже, що він ходив до Арабистану в Мекку помолитися богові і вклонитися гробниці пророка Мухаммеда. Тому він носить таку велику чалму.

— Нічого для цього кудись ходити, — сказав Чінгісхан. — Молитися богові можна скрізь.

Вражені імами, розкривши роти, мовчали. Чінгісхан говорив далі:

— У вашого шаха гора злочинів. І я прийшов, як бич і кара неба, щоб його покарати. Наказуємо, щоб віднині ніхто не давав шахові Мухаммеду ні притулку, ні жменьки борошна. — Чінгісхан піднявся ще на два східці і гукнув до своїх воїнів, що товпилися на дверях мечеті: — Слухайте, мої непереможні воїни! Хліб з полів знято, і коням нашим пастися ніде. Але комори тут повні хліба і відкриті для вас. Набивайте зерном животи ваших коней!

По всьому майдані пронеслися крики монголів:

— Комори Бухари для вас відкриті! Великий каган наказує годувати хлібом наших коней.

Зійшовши з мембера, Чінгісхан наказав:

— Нехай до кожного з цих старих буде приставлено по одному багатуру, і вони, нічого не приховуючи, вкажуть усі багаті будинки, комори з хлібом і крамниці з товарами. Переписувачі нехай від цих старих дізнаються й запишуть імена всіх багатих торговців, і вони повернуть мені всі багатства, відібрані у моїх купців, яких перебили в Отрарі. Нехай багачі принесуть сюди їжу і питво, щоб мої воїни наїдались, раділи, співали і танцювали. Я сьогодні святкуватиму захоплення Бухари в оцьому домі мусульманського бога.

Сивобороді з монгольськими воїнами вийшли і незабаром стали повертатися з верблюдами, навантаженими мідними казанами, мішками рису, баранячими тушами і глечиками, повними меду, масла й старого вина.

Розділ дев’ятий «ДОБРЕ В СТЕПАХ КЕРУЛЕНУ!»

На майдані перед головною мечеттю закурилися багаття, в казанах зашкварчали баранячі курдюки, рис і накришене м’ясо. Чінгісхан сидів на шовкових подушках на високому майданчику перед входом у мечеть. Біля нього юрмилися воєначальники й охоронці. Осторонь бухарські музиканти і хор різноплемінних дівчат, приведених бухарськими старійшинами, грали на різних інструментах і вибивали дроб на бубнах та барабанах.

Найзнатніші імами й улеми вартували монгольських коней, підкидаючи їм оберемки сіна. Перекладач Чінгісхана Махмуд-Ялвач сидів недалеко від кагана, насторожено стежачи за всім; позад нього троє переписувачів із колишніх його прикажчиків, сидячи на п’ятах, швидко писали на смужках кольорового паперу розпорядження чи пропуски крізь монгольські пости.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать
Отзывы о книге «Чінгісхан»

Обсуждение, отзывы о книге «Чінгісхан» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.