Атказ — по-кипчацьки «кінь-гусь».
У 1223 р., взимку, в Суздальській землі, у «славному Ростові, красному місті», відбувся з’їзд і нарада дружинників, які служили у різних князів. Всі говорили, що на Русі «великий нелад», що князі один з одним не живуть у злагоді, і, на радість половцям, ляхам та іншим іноземцям, князі у цих усобицях женуть дружинників і своїх мужиків бити один одного.
На цьому з’їзді дружинники «поклали ряд» (уклали угоду) — їхати їм всім до древньої матері руських міст Києва і там служити лише одному великому князю київському. Дружинники вирушили після з’їзду з Суздальської землі на південь до Києва.
Почувши уже в дорозі, що всі південні князі разом з князем київським пішли до Синього моря (Азовського) походом на «татар хана Чагоніза», увесь загін дружинників звернув з головного шляху до південних степів і малоїждженими дорогами попрямував на з’єднання з руським військом, яке пішло вперед.
Калміуською стежкою північні витязі прибули до Залозного шляху саме того кривавого дня, коли татари, відібравши на слово честі зброю від київських воїнів, почали бити беззбройних.
Північні богатирі загинули в сутичці з татарами, але дали можливість руським воїнам, що розтягнулися по шляху, відновити порядок і, успішно відбиваючи натиск татар, дістатися до Дніпра.
Курултай — рада найзнатніших феодалів правлячого роду. Присутні були також головні воєначальники. Простих монголів на курултай не допускали.
Корінний улус — головний з уділів, на які поділялась імперія Чінгісхана. До цього уділу входили суто монгольські кочовища.
Хуну — гуни, які жили в Центральній Азії, — войовничий народ, що потім пішов на захід і вторгся в V столітті до Європи під начальством Аттіли.
Лі — китайська міра довжини, близько півкілометра.
«Дао» — найвища істина.
По всіх головних шляхах імперії Чінгісхана були влаштовані станції, де утримували коней. Ці станції звались «ям», звідки виникли слова «ямський», «ямщик».
Цей щоденник Чан-Чуня — «Подорож на захід» — зберігся до цього часу.
Китайці, вважаючи корову священною твариною, не вживали м’яса корови і не пили молока. Їжа монголів тому їм видавалася дивною.
Восьмий місяць — за китайським календарем місяць вересень, коли китайці влаштовують веселі учти, присвячені закінченню польових робіт.
Такий закон був записаний в «Ясу».
Монгольський літопис «Алтан Тобчі».
Після смерті Чінгісхана, з слів очевидців, були написані офіціальні літописи про його життя й походи монгольською, китайською і перською мовами. Всі вони мають характер вихваляння Чінгісхана і монгольських погромів, перекручують справжню картину подій. Правдиво писав лише сучасний іранський придворний літописець Рашід ад-Дін, арабський літописець Ібн-ал-Асір та ще дехто.
Монголи були вигнані з завойованого ними Китаю через 141 рік (1368) і розбиті на Куликовому полі через 153 роки (1380) після смерті Чінгісхана (1227).
Хосревані (X ст.).
Кадах — арабське слово: очний лікар, окуліст.
Ендерун — жіноча половина в приміщенні.
Звичайний вислів арабських казок, взятий з корану.
