Каган — хан ханів, повелитель монголів і татар.
Гургандж (або Ургенч) — столиця. Хорезму, розташована в пониззі ріки Амудар’ї, згодом зруйнована монголами.
Хорезм-шах — правитель Хорезму, на початку XIII ст. наймогутніший з мусульманських владик.
Джейран — газель, різновидність антилопи.
Кипчацький степ — величезна територія від Дніпра і на схід до Семиріччя, що була населена численним кочовим народом тюркського кореня — кипчаками. У російських літописах кипчаки звалися половцями, на Заході їх називали куманами. В Угорщині є області Велика Куманія і Мала Куманія, населені нащадками половців, що втекли в XIII ст. від нашестя монголо-татар.
Xаджі — прочанин, який здійснив «хадж» (мандрування) до Мекки, міста в Аравії, де є пам’ятки культу, що їх мусульмани вважають священними.
Рудегі — найвидатніший перський поет IX ст, родом з Бухари.
Усі вірші тут перекладено Теренем Масенком.
Несса — колись сильна стародавня фортеця поблизу теперішнього Ашхабада, зруйнована згодом монголами і засипана пісками. Її руїни були виявлені радянськими вченими в 1931 році.
Коркуд Чобан — пастух Коркуд.
Чапан — верхній одяг, каптан.
Джейхун — назва ріки Амудар’ї в XIII ст.
Імам — настоятель мусульманської мечеті.
Хакім — правитель округу.
Шейх — глава мусульманської релігійної громади.
Тавріз — велике місто у північному Ірані. Булгар — у X–XIV ст. багате торговельне і промислове місто, столиця волзьких булгар, розташоване при впадінні Ками у Волгу.
Дирхем — срібна монета вартістю близько 20 копійок, чорний мідний дирхем — близько 2 копійок. Динар — золота монета, приблизно 10 карбованців.
Цей звичайний арабський заклик дервішів означає: «Так, це він, справедливий, нема іншого аллаха, крім нього!»
Чекмінь — нарядний чоловічий одяг (каптан, козакин).
Карагач — величезне багатовітвисте тінисте дерево, дуже поширене в Середній Азії. З нього виходять широкі дошки особливої міцності.
З вірша Кесаї (IX ст.).
Кебаб — страва з дрібно нарубаного м’яса, підсмаженого на рожнах.
Калям — гостро застругана очеретинка, що правила за перо.
Медресе — вищий духовний учбовий заклад.
Татарія — так у зображувані часи називали територію теперішньої Монголії і Західного Китаю, населену численними кочовими племенами тюркського походження, які мали загальну назву татар.
Вихідці з Середньої Азії (мусульмани) согди, а потім їхні нащадки таджики, чудові ремісники і заповзятливі купці, з найстародавніших часів розселилися по великому торговому шляху з Середньої Азії до Китаю, де всюди були їхні торгові і ремісничі селища.
Улем — мусульманський викладач у богословському учбовому закладі.
Абу-Алі Ібн-Сіна — видатний учений XI ст., який народився в Бухарі. У Європі він відомий під ім’ям Авіценна. За невір’я і вимогу свободи розуму був кинутий в Іспанії до в’язниці, де й помер. Він залишив багато книг з природничих наук, медицини, алхімії і був на мусульманському Сході одним з найвідважніших борців за свободу розуму. Його медична енциклопедія «Канон», перекладена на латинську мову, була головним посібником європейських лікарів у середні віки.
Зиндан — підземна в’язниця.
З віршів Ібрагіма Монтесера (X ст.).
Достархан — угощення. Також — нарядна скатерть, яку розстеляють для бенкету, який відбувається на землі.
З віршів Абу-Саїда (XI ст).
Хорезмським морем у XIII ст. називалось Аральське море.
У Середній Азії в XII ст. не знали печей і розпалювали багаття або посеред кімнати, що мала витяжний отвір у стелі, або у ніші в стіні.
Векіль — доглядач палацу; великий візир (або везир) — начальник державної канцелярії і всіх чиновників.
«Пан новин» — начальник державної пошти.
Ізмаїліти — шіїтська секта вбивць, душителів, дуже могутня в XIII ст., яку згодом розгромили монголи.
Читать дальше