У Китаї, коли монголи завоювали столицю, Чінгісханові представили Єлю Чу-цая, нащадка колишньої царської династії Кіданей. Єлю Чу-цай славився своєю освіченістю, віршами, знанням китайських законів і придворних церемоніалів. Марновірному Чінгісханові він найбільше сподобався як астролог і провісник майбутнього за зірками. Чінгісхан призначив Єлю Чу-цая своїм головним радником у справі управління підкореними землями, і Єлю Чу-цая став видатним діячем Монгольської імперії. Він відзначався невибагливістю в особистому житті, чесністю і вмінням угамовувати гнів Чінгісхана. Після смерті в Єлю Чу-цая не знайшли ніякого багатства, лише книжки й астрономічне приладдя.
Сайгак — степовий дикий козел.
Xа! — Стій!
Керулен та Онон — притоки Аргуні, головні ріки «корінної Монголії», на берегах яких минула юність Чінгісхана.
Улус — уділ, область.
На головних шляхах своїх володінь Чінгісхан влаштував поштові пости, де завжди були напоготові коні і гінці для перевезення каганських наказів. На поштового коня надівались ремені з бубонцями, щоб зустрічні давали дорогу.
Рашід ад-Дін.
Це означало у монголів — «цілком покластися на волю неба».
Тангутське царство — одна з областей Північно-Західного Китаю.
Записки Мен Хуна про монголів і Чінгісхана збереглися до цього часу.
На листі кагана до повелителів інших народів печатка була синього кольору, на звичайних документах — червоного.
Близько 84 кілометрів.
Мембер — кафедра, амвон.
Xадис — перекази про життя й слова пророка Магомета, що не ввійшли до корану.
Кизик — жартівник, блазень.
Буза — хмільний напій, що його виготовляють з проса або рису.
Кетмінь — різновид великої мотики, яку застосовують на Сході замість лопати, щоб скопувати землю.
Три фарсаха — близько 21 кілометра.
Такири — не засипані пісками глинисті місця.
Ашхана — харчевня.
Азанчі, або муедзин — мулла, який з вершини мінарета закликає мусульман на молитву.
Чауш — воїн.
Гюлістан — «країна троянд».
Рашід ад-Дін.
Слово «караул» запозичене від монгольського слова «харау» або «харагу», що значить: охорона, захист, застава.
Дер-халь! Хош-халь! — Миттю! Жвавіше!
Решід ад-Дін.
Абескунське море — Каспійське море.
В XIII столітті рівень Каспійського моря був інший, і на морі були острови, які згодом зникли.
Деякі історики розповідають, що через багато років Тимур-Мелік повернувся до Середньої Азії в одягу убогого дервіша. У Ходженті його пізнав той монгол, якому він у битві вибив стрілою око. Монгольський правитель округу наказав привести до себе Тимур-Меліка і за горду, непокірливу мову стратив його.
Язер знаходився біля підніжжя гір між Мервом і теперішнім Ашхабадом.
Східний вислів, тобто «помчали щодуху».
Сінд — ріка Інд, що витікає з Тібету і впадає в Перську затоку.
Рашід ад-Дін.
Газаль, або газелла — особлива форма арабського вірша.
Арик — канавка.
Алиб-барин! — Візьміть його!
Байартай! Урагх! — До побачення! Вперед!
За старих часів, віддаючи дочку заміж, батько одержував калим у вигляді худоби, одягу й інших речей різної вартості, залежно від заможності жениха.
Кара-Бургут — чорний орел, беркут.
З стародавньої арабської пісні.
Раїс — охоронець моральності.
«Монголи самі зруйнували греблю, після чого вода хлинула і затопила все місто. Будівлі зруйнувались, і на їхнє місце прийшла вода». (Ібн ал-Асір, XIII ст.)
Мадах — народний оповідач.
З повчань Ібн-Хазма (XI ст.).
Три червоних стріли — ознака високого ханського роду.
Читать дальше
