МОЛОДИЙ ЧОЛОВІК: Ну, ви перебільшуєте. Ваша родина може бути дещо незадоволеною, але тим, хто не знає життя усе здається брудним. Ніхто з інших навіть не звернув би уваги, крім кількох старих жінок. Виходьте.
ДЖУЛІ: Ви не знаєте, про що просите.
МОЛОДИЙ ЧОЛОВІК: Ви думаєте, що за нами стежить натовп?
ДЖУЛІ: Натовп? Буде спеціальний, броньований потяг з вагоном-рестораном, що курсуватиме з Нью-Йорка щогодини.
МОЛОДИЙ ЧОЛОВІК: Скажіть, ви прибираєте будинок?
ДЖУЛІ: Чому ви так думаєте?
МОЛОДИЙ ЧОЛОВІК: Я бачу, що на стінах немає картин.
ДЖУЛІ: Ну у цій кімнаті ніколи не було жодних картин.
МОЛОДИЙ ЧОЛОВІК: Дивно. Я ніколи не чув про кімнату без картин, гобеленів декоративних панелей чи чогось такого іншого.
ДЖУЛІ: Та тут і меблів немає.
МОЛОДИЙ ЧОЛОВІК: Який дивний будинок!
ДЖУЛІ: Це залежить від кута зору, з якого ви дивитесь.
МОЛОДИЙ ЧОЛОВІК: ( сентиментально ) Так приємно отак з вами розмовляти, коли ви являєте собою лише голос. Я радий, що не бачу вас.
ДЖУЛІ: ( вдячно ) І я рада.
МОЛОДИЙ ЧОЛОВІК: Якого кольору ваш одяг?
ДЖУЛІ: ( після критичного огляду своїх плечей ) Ну, скажімо так, це такий собі рожево-білий колір.
МОЛОДИЙ ЧОЛОВІК: Він вам пасує?
ДЖУЛІ: Дуже. Я… я вже давно його ношу. І звикла до нього.
МОЛОДИЙ ЧОЛОВІК: Я думав, ви ненавидите старий одяг.
ДЖУЛІ: Так, але це подарунок на день народження, і я начебто мушу його носити.
МОЛОДИЙ ЧОЛОВІК: рожево-білий. Закладаюся, що це божественно. Він стильний?
ДЖУЛІ: Досить. Це дуже проста, стандартна модель.
МОЛОДИЙ ЧОЛОВІК: Який у вас голос! Яке чудове відлуння! Іноді я заплющую очі й, здається, бачу вас на далекому безлюдному острові, що кличе мене. І я поринаю до вас через прибій, чуючи, як ви кличете, стоячи там, вода простягається по обидва боки від вас…
(Мило ковзає з борту ванної й плюхається у воду. МОЛОДИЙ ЧОЛОВІК кліпає)
МОЛОДИЙ ЧОЛОВІК: Що це було? Мені здалося?
ДЖУЛІ: Так. Ви … ви дуже поетичний, чи не так?
МОЛОДИЙ ЧОЛОВІК: ( замріяно ) Ні. Я займаюся прозою. Я віршую лише тоді, коли мене щось зворушило.
ДЖУЛІ: ( бурмочучи ) Невеличке ворушіння…
МОЛОДИЙ ЧОЛОВІК: Я завжди любив поезію. Я пам’ятаю донині перший вірш, який вивчив напам’ять. Це була «Евангеліна».
ДЖУЛІ: Неправда
МОЛОДИЙ ЧОЛОВІК: Я сказав «Евангеліна»? Я мав на увазі «Кістяк в обладунках».
ДЖУЛІ: Я не особливо розумна. Але я можу згадати свій перший вірш. У ньому був один лише один куплет:
Паркер і Девіс
На паркані сиділи
Мали п’ятнадцять центів
Бо долар не заробили
МОЛОДИЙ ЧОЛОВІК: ( з нетерпінням ) Отже, ви полюбили літературу?
ДЖУЛІ: Якщо вона не надто стара, складна або гнітюча. Так само і з людьми. Мені вони зазвичай подобаються, якщо вони не надто старі, складні або гнітючі.
МОЛОДИЙ ЧОЛОВІК: Звичайно, я читав дуже багато. Ви сказали мені минулого вечора, що ви дуже любите Вальтера Скотта.
ДЖУЛІ: ( роздумуючи ) Скотта? Подивимось Так, я читала «Айвенго» та «Останній з могікан».
МОЛОДИЙ ЧОЛОВІК: Це Купер.
ДЖУЛІ: ( сердито ) «Айвенго»? Ви з глузду з’їхали! Я точно знаю. Я читала.
МОЛОДИЙ ЧОЛОВІК: «Останній з могікан» – це Купер.
ДЖУЛІ: Мені байдуже! А ще мені подобається О. Генрі. Я не уявляю, як він писав усі ці історії. Більшість із них він написав у в’язниці. «Баладу Редінгської в’язниці» [3] «Балада Редінгської в’язниці» – твір О. Вайлда.
він точно склав у в’язниці.
МОЛОДИЙ ЧОЛОВІК: ( кусаючи губу ) Література… література! Як багато це значить для мене!
ДЖУЛІ: Ну, як сказала Габі Деліс містеру Бергсону, з моєю зовнішністю та вашими мізками для нас немає нічого неможливого.
МОЛОДИЙ ЧОЛОВІК: ( сміється ) З вами, звичайно, важко налагодити стосунки. Одного дня ви така собі приємно мила, а наступного – не в настрої. Якби я не так добре зрозумів ваш темперамент…
ДЖУЛІ: ( з нетерпінням ) О, то ви один із цих психологів-любителів, чи не так? Розумієте людей за п’ять хвилин, а потім з розумним виглядом розповідаєте, кожен раз, коли про них згадують. Я це ненавиджу.
МОЛОДИЙ ЧОЛОВІК: Я не похваляюся, що розумію вас. Ви найзагадковіша, я це визнаю.
ДЖУЛІ: В історії лише двоє загадкових людей.
МОЛОДИЙ ЧОЛОВІК: І хто ж це?
ДЖУЛІ: Залізна Маска та той, хто каже, «ту-ту-ту», коли телефонна лінія зайнята.
МОЛОДИЙ ЧОЛОВІК: Ви загадкові. Я люблю вас. Ви красива, розумна і доброчесна, і це найрідкісніша з відомих комбінацій.
Читать дальше