Френсіс Фіцджеральд - Гітара, кості, кастет

Здесь есть возможность читать онлайн «Френсіс Фіцджеральд - Гітара, кості, кастет» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2021, ISBN: 2021, Жанр: foreign_prose, literature_20, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Гітара, кості, кастет: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Гітара, кості, кастет»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Френсіс Скотт Фіцджеральд (1896–1940) – американський письменник, культова фігура свого часу. В своїх творах він переважно з іронією змальовував портрети сучасників. Герої новел Фіцджеральда часто перебувають у конфлікті несумісних прагнень задля досягнення «американської мрії». Вони емоційно неврівноважені, схильні до марнування життя, але прагнуть до багатства і неперебірливі у засобах його здобування.
У книзі зібрані новели, створені у 1920-х роках. Закінчувалась «епоха джазу», наближалась «велика депресія».

Гітара, кості, кастет — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Гітара, кості, кастет», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Фрэнсис Скотт Фицджеральд

Гітара, кості, кастет

© В. Р. Дудик, переклад українською, 2021

© О. А. Гугалова-Мєшкова, художнє оформлення, 2021

© Видавництво «Фоліо», марка серії, 2015

* * *

Гра в кості, кастет і гітара

І

Частина Нью-Джерсі ховається під водою, а за іншою пильно наглядає влада. Там і сям, втім, трапляються клаптики садів, всіяних старомодними каркасними особняками з просторими тінистими верандами та червоними гойдалками на галявині. І, можливо, на найпросторішій та найбільш тінистій веранді ще з давньогамачних літ під середньо вікторіанським вітром м’яко розгойдується гамак.

Коли на подібну пам’ятку минулого сторіччя натрапляють туристи, вони зупиняють свої авта, вдивляються, а затим бурмочуть: «Гаразд, цей вік щось таки зберіг», або: «Так, зрозуміло, що в маєтку тьма-тьмуща коридорів, тисяча пацюків та єдина ванна кімната, однак як же тут затишно…»

Турист тут не затримується. Він прямує до своєї єлизаветинської вілли з пресованого картону, до ранньонорманського м’ясного ринку чи середньовічного італійського голуб’ятника – бо надворі двадцяте століття й вікторіанські будинки віджили своє разом із романами місіс Хамфрі Ворд [1] Мері Уорд – англійська письменниця, свої твори підписувала як Mrs. Humphry Ward , взявши прізвище чоловіка. .

З дороги гамак для туриста непомітний, однак інколи там сидить дівчина. Так було й цього дня. Вона собі дрімала в гамаку та, безперечно, не замислювалася над естетичним безладдям, що панувало навколо: кам’яна статуя Діани, наприклад, безглуздо скалилася під сонцем на галявині.

У цій сцені вбачалася якась надмірна жовтизна: жовтим було, наприклад, сонце; особливо гидкою, своєрідною для гамаків жовтизною, виділявся гамак; жовте дівоче волосся, розсипане по гамаку, заздрісно золотіло на його тлі. Дівчина спала, міцно стиснувши губи, а зціплені долоні лежали під головою, – юнкам властива така поза. Груди її здіймалися та опадали так плавно, як і похитування кайми гамака. Ім’я її, Амантіс, було таким старовинним, як і будинок, в якому вона жила. Шкода говорити, та її зв’язок із середньовікторіанською епохою на цьому місці різко вривається.

І тепер, якби розповідь моя стала фільмом (сподіваюся, що колись таки це станеться), я знімав би без відпочинку стільки, скільки можна; я наблизив би камеру, і в об’єктив потрапила б шия дівчини, жовтий пух під лінією росту волосся, теплий колір її щік та рук, бо мені подобається уявляти її сонною, – ви, мабуть, у дні своєї молодості спали так само. Затим я найняв би чоловіка на ім’я Ізраель Глюкоза, аби він склав якусь несусвітню інтермедію, бо мені потрібно перейти до іншої сцени, що розігрується на якійсь невідомій дорозі.

У автомобілі їхав джентльмен-південець, а супроводжував його камердинер. Він, за традицією, прямував у Нью-Йорк, проте наткнувся на перешкоду: верхня частина його автомобіля дещо зміщалася щодо нижньої. Час від часу двоє подорожніх висаджувалися, цупко приладжували корпус до ходової частини й затим їхали далі, мимоволі здригаючись разом із вібрацією мотора. Коли б в авто були задні двері, то його виникнення можна було б пов’язати із зародженням віку механіки. Вкрите пилом восьми штатів, авто спереду прикрашене величезним, проте недієздатним таксометром, а ззаду – численними прапорцями з надписом: «Тарлтон, Джорджія». У сиву давнину хтось почав фарбувати капот жовтою фарбою, та, на жаль, не встиг він і закінчити, як роботу скасовували.

Коли джентльмен із камердинером минали будинок, біля якого так солодко спала Амантіс в гамаці, з авто сталася оказія: корпус впав на дорогу. Єдиним моїм виправдання для цього несподіваного твердження є те, що сталося це справді випадково. Після того, як затих гуркіт і розвіялася курява, чоловік зі слугою підвелися на ноги й глянули на дві відокремлені половини.

– Глянь-но, – мовив з огидою джентльмен, – ця проклята штукенція розвалилася остаточно.

– На дві частини, – погодився камердинер.

– Гюго, – після хвилинної задуми сказав чоловік, – потрібен молоток та цвяхи, щоб прикріпити їх докупи.

Вони оглянули вікторіанський будинок. По обидва боки ледь не безлюдного пустельного горизонту розкинулися ледь не безлюдні поля. Альтернативи не було, тож темношкірий Гюго відкрив браму й рушив по гравійній доріжці за своїм господарем, кидаючи лиш збайдужілі позирки, як подобає закоренілому мандрівнику, на червону гойдалку та кам’яну статую Діани, котра повертала до них своє зіпсоване бурями обличчя.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Гітара, кості, кастет»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Гітара, кості, кастет» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


libcat.ru: книга без обложки
Скот Фіцджеральд Френсіс
Френсіс Фіцджеральд - Цент на двох
Френсіс Фіцджеральд
Френсіс Скотт Фіцджеральд - Великий Гетсбі. З ілюстраціями
Френсіс Скотт Фіцджеральд
Френсіс Фіцджеральд - Тиха місцина
Френсіс Фіцджеральд
Френсіс Фіцджеральд - До зірок
Френсіс Фіцджеральд
Френсіс Фіцджеральд - Остання красуня Півдня
Френсіс Фіцджеральд
Френсіс Фіцджеральд - Романи
Френсіс Фіцджеральд
Френсіс Скотт Фіцджеральд - Кохання останнього магната
Френсіс Скотт Фіцджеральд
Френсіс Скотт Фіцджеральд - Прекрасні й приречені
Френсіс Скотт Фіцджеральд
Френсіс Скотт Фіцджеральд - Великий Гетсбі = The Great Gatsby
Френсіс Скотт Фіцджеральд
Отзывы о книге «Гітара, кості, кастет»

Обсуждение, отзывы о книге «Гітара, кості, кастет» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x