Енн Файн - Борошняні немовлята

Здесь есть возможность читать онлайн «Енн Файн - Борошняні немовлята» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Львів, Год выпуска: 2016, ISBN: 2016, Издательство: Видавництво Старого Лева, Жанр: Детская проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Борошняні немовлята: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Борошняні немовлята»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Незабаром щорічний конкурс наукових досліджень. Проте розбишакам з класу пана Картрайта не пощастило працювати над такими крутими проектами, як мильна фабрика, личинкова ферма чи кремові вибухівки. Натомість їм дістаються борошняні немовлята — симпатичні шестифунтові мішки, з яких ні на мить не можна спускати очей. Чи не забракне хлопцям терпіння? Чи справді цей експеримент матиме неймовірні наслідки? Чи може мішечок борошна змінити долю чотирнадцятирічного бешкетника?
За цю книжку Енн Файн отримала Вайтбредську премію та медаль Карнеґі.
Переклала з англійської

Борошняні немовлята — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Борошняні немовлята», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Надійні особи (чиї імена не підлягають розголошенню до завершення експерименту) будуть відповідальні за постійний контроль стану борошняних немовлят і дотримання учнями правил, перелічених вище. Цими особами можуть бути батьки, інші учні, шкільний персонал або представники громадськості.

Пан Картрайт глянув на своїх учнів.

— От і все.

Ще ніколи його учні не сиділи так тихесенько. Цікаве видовище. Доктору Фелтому і цим його розумакам варто віддати належне. Вони наділені унікальною силою. Може, вони й дещо незграбно ходять туди-сюди вчительською, часто не помічають, що їхні плетені светри вже розпорюються, а коли їх запитують, чи додавати цукру в чай, то вони явно мусять копирсатися в закапелках пам’яті, шукаючи відповідь. Але вони можуть творити дива. Вони здатні на чудеса. Їхні загадкові вміння можуть спричинити неймовірне. Вони можуть рознести вщент цілу планету. Вони можуть утихомирити 4-В.

— То що? — запитав пан Картрайт дещо непевно. — Є якісь запитання?

Саймон узяв свою борошняну крихітку та задер її сукенку. Спідньої білизни не було, хіба що вважати нею мішковину. Малючка посиділа в залитому чорнилом заглибленні для ручок, де Робін Фостер зберігав свою колекцію окрушин від стирачки, тож тепер мала замурзаний задок.

— Дивись, — поскаржився Саймон Робіну, — вона вже брудна, Фостер, і це через тебе. Надалі мусиш значно сумлінніше дбати про чистоту на парті.

Робін глянув на невеличкі купки брудних окрушин від стирачки, які він ретельно зберігав, щоб у них із Саймоном завжди була під рукою сировина для боєприпасів. Потім зиркнув на Саймона, намагаючись зрозуміти, чи той не жартує. Врешті-решт з усього арсеналу можливих відповідей він вибрав найгострішу стрілу — посміх.

— Пане! Пане! — закричав Робін, махаючи кулаком у повітрі й закликаючи весь клас звернути на нього увагу. — Пане, пересадіть мене, будь ласка. Я не можу більше тут сидіти. Це небезпечно для життя. Сайм Мартін перетворюється на мою мамцю!

Однокласники кепкували з хлопця до кінця дня. Щоразу, коли хтось обзивав Саймона старою пані Мартін або мамцею Сайм, той спочатку обережно саджав своє борошняне немовля на ранець, а вже потім наздоганяв кривдника та гамселив його головою об стіну. До кінця останнього уроку Саймону це вже добряче остогиділо. Коли він о пів на четверту нарешті вишкандибав через задні ворота школи, кісточки на кулаках аж палали, а шкіра на зап’ясті була сильно здерта. Він уже зібрався був витерти руки об сукню немовляти, але раптом у голові нізвідки зазвучало відлуння маминого голосу: «Сайме, ні! Тільки не кров! Її не відпереш!». Тож натомість хлопець витер руку об низ сорочки.

А ось його мати вже стоїть перед ним, справжня, з плоті й крові, та закидає його новими порадами:

— Поклади немовля в поліетиленовий пакет. Щоб не вимазати.

— А ти зі мною теж так робила?

Мама засміялася, ставлячи перед ним тарілку з вечерею. Яєчня з бобами.

— Якби ж я тоді до такого додумалася.

Звісно, вона жартує, подумав Саймон. Але це спонукало його до роздумів. Коли він з’явився на цей світ, то для неї, напевно, все перевернулося догори дриґом. Жива істота, на яку постійно треба зважати. Жива-живісінька. На відміну від борошняного немовляти, якого можна запхати в пакет, щоб воно не забруднилося, і тебе не запроторять у в’язницю за вбивство. Коли ж вона усвідомила, скільки клопоту він їй завдаватиме? Напевно, не одразу. Сам він чітко пам’ятав той день, коли усвідомив себе як особистість, це було не так давно.

Того дня він з’ясовував стосунки з індиком. Позаду стоянки для трейлерів, де Саймон з мамою часто зупинялися під час відпустки, була ферма. І один з тамтешніх великих злісних індиків-белькотунів пробрався крізь огорожу й витріщався на Саймона, не даючи хлопчику пройти до туалету.

Саймон швидко придумав, як урятувати свою шкуру.

— Різдво! — з насмішкою кинув він. — Ням-ням!

Індик пошкандибав геть. Але Саймону довелося на хвильку присісти на сходах до туалету. Хлопчик несподівано усвідомив, що на Різдво цей індик і справді вже лежатиме стравою на тарілці, а от він, Саймон, все ще буде живий (якщо, звісно, не трапиться одного з тих безглуздих нещасних випадків, про які безупинно торочить мама).

Чомусь це змусило його задуматися. Він відтягнув шкіру на зовнішньому боці долоні (вона напнулася, як наметик), а потім відпустив. Шкіра моментально повернулася на місце і набула попередньої форми. Його форми. Саймон уперше в житті усвідомив свою унікальність. За всю історію Всесвіту такої людини, як він, ще не було. І ніколи більше не буде.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Борошняні немовлята»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Борошняні немовлята» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Борошняні немовлята»

Обсуждение, отзывы о книге «Борошняні немовлята» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x