Люси Мод Монтгомери - Енн із Зелених Дахів

– Гарний той, хто чинить добро, – процитувала Мерил.

– Мені про це вже говорили, але я в цьому чомусь сумніваюся, – скептично завважила Енн, нюхаючи нарциси. – О, які ці квіти запашні! Як це мило, що пані Лінд мені їх подарувала. У мене тепер зовсім немає до неї ворожого почуття. Навпаки, так добре стає на душі, коли вибачишся й отримаєш прощення, правда?.. Які зірки сьогодні яскраві! Якби ви могли жити на зірці, то яку вибрали? Я – он ту, велику та яскраву, над тим темним пагорбом.

– Енн, помовч, – сказала Мерил, відчуваючи, що цілковито виснажена спробами встежити за польотом думок дівчинки.

Енн більше не промовила й слова, поки вони не ступили на стежку, що вела до їхнього будинку від великої дороги. Легкий пустотливий вітерець, весь просочений пряним ароматом молодих, окроплених росою папоротей, подув їм назустріч. Вдалині поміж тіней дерев виднілося привітне світло, що лилося з вікна кухні Зелених Дахів. Енн несподівано притулилася до Мерил і засунула свою ручку в її загрубілу долоню.

– Як це чудово – повертатися додому, знаючи, що це твій справжній дім, – сказала вона. – Я вже люблю Зелені Дахи, хоч ніколи раніше не любила жодного місця. Жодне не здавалося мені моїм домом. О, Мерил, яка я щаслива! Я могла б молитися прямо зараз, і це зовсім не здалося б мені важким.

Якесь незвідане тепле відчуття наповнило серце Мерил, коли маленька худенька ручка лягла в її долоню. Можливо, це було відчуття материнства, якого вона була позбавлена. Сама його незвичність і солодкість стурбували її. Вона поспішила привести свої почуття до звичайного стан, перейшовши до навіювання моралі.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.