Ілларіон Павлюк - Я бачу, вас цікавить пітьма

Здесь есть возможность читать онлайн «Ілларіон Павлюк - Я бачу, вас цікавить пітьма» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Львів, Год выпуска: 2020, ISBN: 2020, Издательство: Видавництво Старого Лева, Жанр: Детская проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Я бачу, вас цікавить пітьма: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Я бачу, вас цікавить пітьма»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Київського кримінального психолога Андрія Гайстера відправляють консультантом у богом забуте селище Буськів Сад. Зимової ночі там зникла маленька дівчинка. А ще там водиться Звір — серійний маніяк, убивств якого тамтешні мешканці воліють не помічати… У цьому проклятому селищі, де все по колу і всі живуть життям, яке ненавидять, розслідування постійно заходить у глухий кут. Андрій вірить, що загублена дівчинка, попри все, жива і він її знайде. Але нікому, крім нього, це не потрібно.
«Я бачу, вас цікавить пітьма» — історія про непробивну людську байдужість і пітьму всередині нас. Про чесність із собою й ціну, яку ми готові заплатити за забуття. Про гріхи, що матеріалізуються, і спокуту, дорожчу за спокій.

Я бачу, вас цікавить пітьма — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Я бачу, вас цікавить пітьма», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Там лежали фотографії мертвого немовляти. Вочевидь виконані поліційним експертом. Великий, загальний, лінійка на бетоні для уявлення про масштаб…

Здавлено застогнавши, він узяв папку двома руками і кинув об протилежну стінку. Тека розкрилася посеред кімнати і розбризкалася десятками однакових світлин.

Це неможливо пояснити, але ні фото немовляти, ні знімків жертв серійного вбивці, ні навіть Арсена з отвором від кулі посеред чола, там не було.

На всіх світлинах був зображений чорнявий хлопчисько років дванадцяти в афганській шапці паколь на голові — він весело всміхався в об’єктив.

Далі головні події тієї ночі розгорталися одночасно в трьох місцях.

О пів на сьому ранку Павло Борисович Тупогуб і гурт пильних мешканців селища зібралися біля входу в адміністрацію. До світанку було ще не менше години, тож увесь люд, що й так свердлив поглядами поліційний відділок на тому боці, ясна річ, помітив, що з-під банерів «термінове фото» і «ксерокопія» на вікнах фотостудії, яка давно вже не працювала, пробивається червоне світло.

За п’ять хвилин до цього Андрій, що безцільно плентався в напрямку площі, помітив раптом світло у вікнах «Мінотавра». Він здивувався і вирішив перевірити, чи кафе таки справді відчинене такої пори. Зійшов сходами широкого ґанку і взявся за ручку. Двері гостинно піддалися, й «Мінотавр» оповив Андрія теплим диханням, що пахло оцтом і пельменями.

Приблизно в цей таки час у сьомому номері готелю «Сяйво» прокинулася Ксенія. Не побачивши поруч Андрія, вона ввімкнула світло й автоматично потягнулася за телефоном. Уже діставши його, згадала, що свого телефона в Андрія більше немає, й, засмучена, відкинулася на подушку. Сон випарувався й, не хотів повертатися, тож Ксеня дістала із сумочки ту дурнувату книжку в м’якій палітурці, яку, за словами мера, забувся в його кабінеті дільничний Субота. А найприкметнішим у ній, як ми пам’ятаємо, були олівцеві примітки на полях. Отож, Ксенія погортала цю книженцію туди-сюди, бо згадала, що так і не розповіла про неї Андрієві. Аж ось дещо примусило її різко сісти в ліжку — ледь не підскочити.

Це були всього два рядочки, старанно обведені червоним олівцем і з приміткою друкованими літерами: «Христина сміялася» .

Певно, все через той жах, який вона спізнала, коли водночас усвідомила, хто справжній убивця і що вона накоїла вчора ввечері. Принаймні, коли в номер увічливо постукали, їй і на думку не спало запитати — хто. Прикрившись простирадлом, вона розчахнула двері, уже готова викласти Андрієві те, що допіру спалахнуло в її голові.

— Доброго ранку, — мовив Звір, без запрошення переступаючи поріг.

Ксенія перелякано заверещала і щосили налягла на двері, але Звір уже встиг поставити ногу.

— Ну, чому ж ти не рада, дурненька… — промуркотів він.

І рвучко вдарив у двері плечем. Її ноги заковзали по паркету, Ксеня спробувала дужче налягти на двері, але послизнулася остаточно і впала.

Він увійшов і неголосно клацнув замком.

— Я прийшов по тебе, — невинно повідомив Звір. — Я по тебе…

І тоді Ксеня закричала.

Розділ 56

Вибір

«Мінотавр» був порожній. Ані душі. Двері в кухню прочинені, й відтіля долинає життєрадісне шкварчання олії на сковорідці. Андрій ступив до шинквасу, роздивляючись пляшки з напоями. У голові вертілося байдуже «а чом би й ні».

— Є хтось?! — гукнув він.

За секунду з-за дверей вигулькнула кошлата Харитонова голова.

Pарe Satan ! — радісно проголосив він. — Рарe Satan aleppe!

— І що це означає?

— Ти знаєш, вони там досі сперечаються, — він махнув рукою. — Хоча, про що сперечатися, якщо всі розуміють слово «сатана»!

— Що ви тут робите?

— Назвемо це раннім сніданком. Проходь!

Харитон жестом запросив Андрія йти за ним у кухню й зник у світлому прямокутнику дверей.

Андрій несміливо переступив поріг. Апетитно пахло м’ясом і розмарином. Кілька холодильників, столи попід стінами, і посеред кухні — великий металевий стіл, весь у згустках засохлого тіста. На ньому — шахівниця, з одного боку якої у три шереги вишикувалися порожні чарки, а — з іншого самотньо сиділа маленька бронзова жаба. Андрій майже не зауважив цей дивний натюрморт, тому що з-під столу стирчали чиїсь ноги. Жіночі, судячи з кольору кросівок.

— Вуаля! — проказав Харитон і спритно виклав на велику білу тарілку підсмажений до золотавого кольору язик. — Пригощайся!

Андрій мимохіть перевів погляд на дівчину, що лежала під столом, і знову на тарілку.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Я бачу, вас цікавить пітьма»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Я бачу, вас цікавить пітьма» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Я бачу, вас цікавить пітьма»

Обсуждение, отзывы о книге «Я бачу, вас цікавить пітьма» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x