Істоти їхнього виду володіють рідкісною здатністю пересуватися в холоді безповітряного міжзоряного простору в тілесних оболонках, хоча деякі підвиди потребують механічних пристроїв або своєрідних хірургічних перетворень. Лишень у деяких особин є крила, що чинять опір етеру, вони типові для вермонтського різновиду. Ті з них, що обжилися на віддалених гірських вершинах Старого Світу, потрапили туди в інший спосіб. Їхня зовнішня схожість з окремими представниками тваринного світу, так само як і будова, що її ми можемо сприймати як матеріальну, є наслідком радше паралельної еволюції, аніж близької спорідненості. Їхні розумові здібності перевершують усі, які мають інші сущі живі форми, хоча крилаті створіння з наших пагорбів навіть не є найрозвиненішими. Телепатія — звичайний засіб їхнього спілкування, але вони мають рудиментарні голосові органи, які після нескладної хірургічної операції (а хірургія для них річ звичайна, і вони досягли значних успіхів у цій царині) здатні приблизно відтворювати мову будь-якої істоти, що володіє навичками мовлення.
Їхнє основне нинішнє місце проживання — досі не відкрита людством планета [41] Хоча про відкриття Плутона і було оголошено під час роботи Лавкрафта над твором, пошуки транснептунової планети велися ще з 1848 року.
на самому краю Сонячної системи, де майже немає світла, вона розташована за Нептуном і є дев’ятою за віддаленістю від Сонця. Це, як ми з’ясували, об’єкт, що у деяких давніх заборонених рукописах дістав містичну назву «Юґґот»; невдовзі він може стати джерелом концентрованого розумового впливу на наш світ задля спрощення ментального спілкування. Мене не здивує, якщо астрономи стануть доволі чутливими до цих потоків думок і відкриють Юґґот, коли Прибульці того захочуть. Але Юґґот, поза сумнівом, є лиш засобом для досягнення мети. Переважна кількість цих створінь живе серед дивовижно влаштованих безодень, що виходять за межі найсміливішої людської уяви. Сфера простору-часу, що її ми розглядаємо як сукупність усього сущого, насправді є лиш атомом в істинній нескінченності, і належить вона їм. І та частина цієї нескінченності, яку тільки може осягти мозок людини, поступово відкриється мені, як до цього відкрилася не більше як п’ятдесятьом іншим людям за всю історію існування нашого виду.
Вілмарте, все це попервах здаватиметься Вам маячнею, але згодом Ви усвідомите, яка неймовірна перспектива відкривається переді мною. Я хочу, щоб Ви скористалися нею тією ж мірою, що і я, тим більше, що маю Вам повідомити ще чимало речей, які не можна довірити паперу. Раніше я застерігав Вас від приїзду, але тепер, коли я у безпеці, ця пересторога незайва, і я з великим задоволенням запрошую Вас до себе.
Ви могли б приїхати сюди до початку семестру у Вашому коледжі? Було б чудово, якби Вам це вдалося. Прихопіть із собою запис фонографа і всі мої листи до Вас як допоміжні матеріали — нам вони знадобляться і допоможуть відтворити цілісну картину цієї вражаючої історії. Бажано, щоб Ви привезли і світлини також, бо я кудись запроторив свої знімки та негативи, коли перебував у стані збудження. Якби Ви тільки могли уявити, який нечуваний матеріал я хочу долучити до цих неточних і уривчастих даних — і який дивовижний пристрій я маю на підтвердження своїх слів!
Приїздіть без вагань — за мною більше не стежать, і Вам не загрожує ніщо протиприродне чи страхітливе. Просто приїздіть, і я зустріну Вас на своєму автомобілі на станції Бреттлборо — будьте готові затриматись надовго і пам’ятайте, що у нас із Вами попереду багато вечорів з розмовами про такі речі, які виходять за межі будь-яких людських фантазій. Певна річ, про це ніхто не має знати — справа не повинна стати надбанням нашої невибагливої публіки.
Залізничне сполучення з Бреттлборо непогане — з розкладом руху Ви зможете ознайомитись у Бостоні. Їдьте експресом Бостон-Мен до Ґрінфілда, де зробите пересадку і проїдете решту шляху, там недовго. Раджу Вам сісти на потяг о 16:10 з Бостона. До Ґринфілда він прибуває о 19:35, а о 21:19 звідти відправляється потяг, що прибуває до Бреттлборо о 22:01. Це по буднях. Повідомте мені дату Вашого приїзду, і я зустріну Вас на станції з автомобілем.
Даруйте за те, що надрукував цей лист на машинці, але останнім часом у мене нерівний почерк, як Ви самі це знаєте, а тому я не можу писати довгі листи. Цю нову машинку «Корона» я купив учора в Бреттлборо — схоже, вона працює бездоганно.
Читать дальше