Мабуть, важливо, щоб цей лист було відформатовано саме так, з відступами у привітанні і прощанні, щоб підкреслити різницю з попереднім — написаним абияк.
Таунсенд, Вермонт,
Четвер, 6 вересня 1928 року.
Мій дорогий Вілмарте!
Для мене велике щастя заспокоїти Вас з приводу всіх тих дурниць, про які я Вам писав раніше. Кажу «дурниць», бо саме так я оцінюю своє ставлення, навіяне страхом, а не опис самих явищ — вони цілком реальні та значущі, а моя помилка полягала в тому, що я сам виробив неадекватне ставлення до них.
Здається, я вже згадував, що мої дивні гості почали зі мною спілкуватися, принаймні, намагалися це зробити. Учора вночі таке спілкування втілилося в реальність. У відповідь на певні сигнали я прийняв у себе вдома їхнього посланця — скажу одразу, це був представник роду людського. Він повідомив мені чимало такого, про що ні Ви, ні я навіть не здогадувалися, і неспростовно довів усю помилковість наших уявлень про мету створення таємної колонії на нашій планеті Прибульцями Ззовні.
Схоже, що страшні легенди про їхні наміри щодо людства і Землі є наслідком невігластва та помилкового розуміння алегоричних висловлювань — висловлювань, породжених культурною спадщиною і стереотипами мислення. Мушу визнати, мої особисті міркування були такими ж далекими від істини, як і здогадки яких-небудь невігласів-фермерів або дикунів-індіанців. Те, що я вважав жахливим, принизливим, чого треба соромитися, насправді заслуговує на шанобливе ставлення, його складно осягти розумом, проте воно варте навіть того, аби захоплюватись ним, мої ж попередні оцінки були не більш ніж проявом віддавна притаманної людині звички ненавидіти і боятися всього цілком відмінного.
Тепер я шкодую, що завдав цим дивним створінням такого лиха під час нічних перестрілок. Якби ж я тоді здогадався спокійно і розважливо з ними поговорити! Однак вони не тримають на мене зла, їхні емоції цілком відрізняються від наших. На жаль, в ролі агентів у Вермонті вони використовують деяких осіб з вельми невисоким рівнем розвитку — приміром, того ж таки покійного Волтера Брауна. Це через нього у мене виникло упереджене ставлення до тих істот. Насправді ж вони ніколи свідомо не завдають людям шкоди, хоча самі нерідко зазнають жорстоких переслідувань і вистежування з боку представників роду людського. Наприклад, існує таємний культ сатаністів (Ви, ерудована в галузі містики людина, зрозумієте мене, якщо я пов’язуватиму їх із Гастуром і Жовтим Знаком), що ставить собі за мету відстежувати цих створінь на догоду потворним силам з іншого виміру. Саме проти таких агресорів — а не проти звичайних людей — спрямовані жорсткі заходи перестороги Прибульців. До речі, я цілком випадково дізнався, що чимало наших втрачених листів було викрадено не Прибульцями, а емісарами того лиховісного культу.
Усе, чого хочуть Прибульці від людини, — це миру і невтручання, а ще інтелектуальних взаємозв’язків. Саме це останнє зараз конче потрібне, адже наші знання і технічні засоби досягли такого рівня, за якого на Землі стає неможливим існування таємних аванпостів Прибульців Ззовні. Прибульці прагнуть краще пізнати людей і заохотити деяких духовних і наукових лідерів дізнатися про себе якомога більше. Внаслідок такого обміну інформацією всі негаразди минуть і встановиться прийнятний для обох сторін modus vivendi [39] Тут — спосіб співіснування
. Будь-які припущення щодо поневолення або знищення людства просто сміховинні.
На шляху до «покращення взаєморозуміння» Прибульці, цілком природно, вирішили скористатися моїм чималим досвідом, позаяк я зібрав достатньо інформації про них, і залучити мене як першого на Землі їхнього перекладача. Учора вночі вони багато чого розповіли мені, навели факти величезної ваги, що відкривають безмежні горизонти, а надалі мені повідомлять ще більше — усно і письмово. Мене поки що не запрошували здійснити подорож назовні, хоч я і не виключаю, що в майбутньому сам цього захочу, використовуючи спеціальні засоби, які перевершують все, що ми звикли вважати досягненнями людства. Мій дім більше не братимуть в облогу, все повернулося до нормального стану, і для собак відтепер роботи теж не буде. Замість страхів я отримаю нагоду долучитися до неосяжних джерел знань та інтелектуального вдосконалення, недоступних для простих смертних.
Прибульці — чи не найбільш вражаючі органічні створіння у просторі й часі та поза ними — це представники космічної раси, поруч з якими всі інші форми життя є лишень виродженими відгалуженнями. Вони більшою мірою рослинного, аніж тваринного походження, якщо такі терміни можна застосувати до матерії, з якої вони створені. Мають губчасту структуру, але наявність субстанції, подібної до хлорофілу, і доволі своєрідна система травлення цілком відрізняють їх від справжніх cormophytic fungi [40] Листостеблові грибоподібні (бот., лат.).
. Справді, речовина їхніх тіл є зовсім чужою для нашої частини космосу — електрони у ній мають зовсім інший рівень вібрацій. Саме тому цих створінь неможливо сфотографувати на звичайну фотоплівку або пластинку, хоча наші очі можуть їх бачити, однак хімік з добрим знанням справи спромігся б створити фотоемульсію, яка збереже їхні зображення.
Читать дальше