Ульф Старк - Тоді я був просто Ульф

Вона сіла поруч, поклавши на коліна блокнот із ескізами. Потім стала його гортати.

— О, та в тебе талант, — похвалив я.

— Дякую, — мовила вона.

Усі ескізи скидалися на висохлі скульптури. Дерево з застиглими гілками. Виснажений собака, який задрав у повітря носа до хмари, що здіймалася з купи цементу. А ще ескіз молодої жінки з худеньким личком і самими грудьми, під яким було написано: «Автопортрет 5. 1959».

Я був глибоко вражений. З кожним аркушем, який вона перегортала, я непомітно присувався до неї, аж поки відчув пекучий жар її стегна.

І тільки-но я хотів обняти її за плечі, як вона перегорнула останній аркуш. Унизу було написано: «КОХАННЯ? 1. 1959».

— У малюнку важко передати свої почуття, — мовила вона.

— Атож, — згодивсь я.

— Правда ж, кожен мистецький твір розповідає про почуття? — спитала вона.

— Найважче міститься в запитальних знаках, — відповів я.

Я відвів погляд від скульптурного ескізу Коре із зализаним назад чубом, худорлявим торсом, веселими примруженими очима і самовпевненою усмішкою на губах. Мені не хотілося більше на нього дивитися.

— Ну, що скажеш? — спитала вона.

— То це він проводив тебе вчора додому? — спитав я.

— Так, — відповіла вона.

— Тьфу, чорт, — мовив я. — Таж нам із тобою є про що говорити. А він ще й носить сандалі.

— Так, звичайно, це дивно, — сказала вона.

— Бісові магнолії, — сказав я.

Потім я підвівся з ліжка, де раніше сидів Коре. Тоді вдягнув куртку і спустився сходами до вхідних дверей, бо відчував, що хочу побути наодинці.

Надворі періщив дощ. З-за повороту вигулькнув Коре, що поспішав до Аґнетиного будинку. Чуб у нього змок і був схожий на шапочку, в якій приймають душ.

— Чудовий день, еге ж? — озвався він.

— Та як сказати, — відповів я.

Я вийняв із кишені упаковку таблеток, яку для мене купили сестри Уддгам, і простягнув йому.

— Take it all, [30] Бери все (англ.) . — сказав я. — Смакота! Добренний шоколад.

— Дуже приємно, — відповів він. — Я такий голодний.

— То не відкладай на потім, — сказав я. — З’їж увесь відразу.

Потім я подався в бік порожнього узбережжя, назустріч вітру й дощу. Я стояв там, поки не промок до рубця, моє серце стікало кров’ю, а я усміхався до безмежного пустельного моря.

Який я все-таки щасливий! Мені ледве виповнилося п’ятнадцять років, а я вже пережив своє перше велике нещасливе кохання. Тож тепер я справді можу стати справжнім письменником.

Калле Юларбо (Карл Оскар Карлсон, 1893–1966) — знаменитий шведський музикант. — Тут і далі примітки перекладачки.

Ласкаво просимо до Стуреб’ю! (англ.)

Ніколи (англ.) .

«Американський патруль» (англ.) .

«Лиши останній танець для мене» (англ.) .

Так (англ.) .

У настрої (англ.) .

Популярна в шведських родинах гра, імітація риболовлі, у якій з-за ширми «виловлюють» різні предмети чи подарунки.

«Любовні листи на піску» (англ.) .

Прізвище Русенґрен у дослівному перекладі означає «гілка троянди», а Русенкнопен — «пуп’янок троянди».

Девід Крокет (1786–1836) — американський конгресмен і національний герой.

Добре (англ.) .

До побачення, синку (англ.) .

Сподіваюсь, ти не підведеш (англ.) .

Не хвилюйся (англ.) .

Інґемар Югансон (1932–2009) — шведський боксер.

Флойд Паттерсон (1935–2006) — американський боксер.

На ціпочок (англ.) .

Альберто Джакометті (1901–1966) — швейцарський скульптор, живописець і графік.

Дякую (англ.) .

«Аніара» — фантастична поема, яку написав 1956 року шведський письменник, лауреат Нобелівської премії Гаррі Мартінсон (1904–1978).

Оперу «Аніара» написав 1959 року шведський композитор і диригент Карл Бірґер Блумдаль (1916–1968).

О, який чудовий сад! (англ.) .

Ходімо (англ.) .