Антология - Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст.

Здесь есть возможность читать онлайн «Антология - Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст.» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2013, ISBN: 2013, Издательство: Литагент Фолио, Жанр: Проза, Классическая проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст.: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст.»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Створення антології літератури Львова вже давно на часі. Адже такої кількості книжок і часописів не видавали ніде в Україні, окрім Львова, ще із Середньовіччя. Вихованці західних університетів, такі як Юрій Котермак (Дрогобич), Павло Русин з Кросна, Себастіян-Фабіян Кльонович та інші, жили у Львові й творили то латиною, то польською, але проявили себе великими патріотами Русі. Давньою писемною українською мовою писали в XVI–XVII ст. Лаврентій і Стефан Зизанії, Іван Борецький, Памво Беринда, Йоаникій Волкович. А ще Іван Вишенський, Юрій Рогатинець, Мелетій Смотрицький. Перші сценічні твори українською мовою теж з'явилися у Львові. То були інтермедії «Продав кота в мішку» та «Найліпший сон». Перший том антології завершується літературою початку XX ст. і знайомить читачів не тільки з українськими класиками, але й з менш відомими авторами та класиками польської і австрійської літератури, які були пов'язані зі Львовом і Львівщиною. У виданні також представлені народні та літературні казки й оповідання, які зацікавлять широкі читацькі кола.

Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст. — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст.», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

А коли ся води вернуть,
Що за сім літ вплили,
Тоді вернесь з України
Козачок твій милий!»

Миколо Устиянович

(1811–1885)

Народився у сімї бурмистра м Миколаєва на Львівщині У 18341838 pp M - фото 11

Народився у сім'ї бурмистра м. Миколаєва на Львівщині. У 1834–1838 pp. M. Устиянович учився у Львівській духовній семінарії. Висвятившись на священика, був адміністратором у с. Волкові біля Львова, а згодом переїхав на парафію у гірське село Славськ.

Репресії, що їх зазнали творці «Русалки Дністрової», насмішки недругів народної мови знесмілили молодого поета, і до 1846р. він майже нічого не писав. Тільки у 1848 р. Устиянович знову почав писати, став одним із ініціаторів скликання «Собору учених руських» у Львові, на сторінках українських газет помістив свої кращі поетичні і прозові твори: «Старий Єфрем», «Месть верховинця», «Страстний четвер».

У 1861 p. M. Устияновича обрали послом до крайового сейму. Відірваний від громадсько-культурного життя, обтяжений великою сім'єю, М. Устиянович останні двадцять років життя поступово згасав як письменник.

ВЕРХОВИНЕЦЬ

Верховино, світку ти наш!
Гей, як у тебе так мило!
Як ігри вод, плине ту час,
Свобідно, шумно, весело.

З верха на верх, а з бору в бір
З легкою в серці думкою,
В чересі кріс, в руках топір,
Буяє леґінь тобою.

Ей що ми там Поділя край!
Нам полонина Поділя,
А бори – степ, ялиця – май,
А звіра голос – весіля!

Не вабить нас баришів лесть,
Коби лиш порох та цівка,
У бога світ, у людей честь,
Та овець турма, сопівка.

Та коби пирс хребет із вод
І медвідь шибнув лісами,
Завіяв юг, заграв Бескид,
Черемош гукнув скалами:

То ми то час, то ми то піснь,
Молодче, ну же в розтвори!
Овечці сплав з кучерей пліснь
І далі, далі на гори!

Літом цілим, би ніч, би день,
Хлопці гуляють там наші;
Свобідна там вода, огень,
Довольно ліса і паші.

Там пан не клав ланцюгом меж,
Ворог не станув стопою;
Буйная там землі одеж,
Плекана пісней росою.

Там то бринить тромбети звук,
Щебече любо сопівка;
А як звіря завиє гук,
В челюсті плюне му цівка.

ПІСНЬ ОПРИШКІВ

Гей, братя опришки! Долийте горілки,
До ватри прикиньте ще дров;
Настрійте ми горло голоском сопілки,
А я вам співати готов.

Безпечні-смо, доки земля єсть зелена,
І листям вкриваєся ліс;
По гущах і корчах, де сосна звалена,
В галузях не знайде нас біс.

Як птицям свиріпим, так в скалах нам діри,
Спимо там спокійно до звізд;
Як сумрак найде гет на люди, на звіри,
Ми з наших вилазимо гнізд.

Барани з полонин дадуть нам печені,
Горілка на злую є страсть;
А грошей насиплють проїжджих кишені,
Поцілуя гуцулка нам дасть.

Бакуну принесем з угорськой границі,
Дігнати нас трудно конем;
Одежі дістанем з жидівськой крамниці
І жида до дверей приб'єм.

Де гори і бори, яруги скалисті,
Для наших там кріпость і дім;
Не страшний нам мадьяр, як маєм що їсти,
Сльота нам не страшна і грім.

Веселімся, братя, ще докиля можем,
Недовго нам жити дадуть.
Як сніги нас здрадять, голови положим,
Не будем співати вже тут.

ХОРА

Як сонце западе і вечір замріє,
І птичка вколишесь під тихим листом,
І зірки засвітять, і луна розтліє,
І все до спочинку складеся кругом,
Я, бідна, думаю і нуджу собою,
До зірки вздихаю, говорю з луною,
Чогось ми так тоскно, щось ми не стає…
Скажіть мені, люди: що мені є?

Ожила землиця, яр блисла докола,
І паволоками окрились луги,
Посестри по цвітках, мов крильми сокола,
Гуляють весело без смутку, туги.
Я сиджу самотня, головку звішаю,
Що сплету віночок, то оп'ять зриваю,
І слізка в зіниці чомусь ми стає.
Скажіть ми, посестри: що мені є?

Отворю віконце: соловій щебече,
Піснями колише в гніздочку любу,
А в мені серденько, як рибка ся мече,
І вічка надармо складаю до сну,
І б'юся з гадками, як з вітром билина,
І сплачу часами, як мала дитина,
Бо щось ми так жалко, щось душу ми пре…
О мамко, о мамко, що мені є?

В неділю з полудня стояла-м в віконці,
Співала-м весело: ля, ля, ля, ля, ля;
Нечайно хлопчина, прекрасний, як сонце,
Верг на мя очима і щез, як піна.
Мене щось кольнуло ту, оту – в серденько…
Ах Боже! ах Боже! Так дуже дивненько,
Що ми до днесь вколо головка ся в'є:
Я хора, ой хора – но що мені є?

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст.»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст.» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст.»

Обсуждение, отзывы о книге «Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст.» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x