Шодерло Лакло - Шодерло де Лакло. Небезпечні зв'язки; Абат Прево. Манон Леско

Чи не здається вам, що після такого рішучого кроку невдячна мусить побоюватися мого приїзду? Тому, якщо їй і спадало на думку, що я можу кинутись за нею, вона вже, напевно, розпорядилася не приймати мене. Я ж не хочу ні привчати її до таких прийомів, ні терпіти таке принизливе обходження. Я, навпаки, вважаю за краще повідомити її, що залишаюся тут, і навіть не наполягатиму, щоб вона повернулася. Коли ж вона буде твердо переконана, що мене немає і не буде, я несподівано з’явлюся, – подивимось, як видихає вона цю зустріч. Але щоб посилити враження, потрібно почекати, а я не знаю, чи вистачить у мене витримки: сьогодні я разів двадцять збирався зажадати коней. Проте я зумію з собою упоратись і зобов’язався чекати вашої відповіді тут. Я тільки прошу вас, мій чарівний друже, не змушувати мене чекати занадто довго.

Найбільше мене пригнічувало б не знати, що в неї відбувається; але мій єгер, що перебуває нині в Парижі, має деякі права на доступ до її покоївки й може мені допомогти. Я посилаю йому вказівки та гроші. Прошу вас прихильно поставитися до того, що і те й інше я додам до цього листа, а також узяти на себе турботу відіслати їх йому з ким-небудь із ваших слуг, наказавши передати все йому особисто. Я вживаю цей застережний захід, тому що нероба завжди робить вигляд, ніби не отримує листів, які я йому пишу, якщо в них містяться розпорядження, які йому завдають клопоту, і ще тому, що, здається мені, він не так сильно захоплений своєю перемогою, як мені того хотілося б.

Прощавайте, чарівний друже. Якщо вам спаде на думку який-небудь спосіб прискорити моє просування до мети, повідомте мені його. Я вже не раз переконувався, яка може бути корисна ваша дружба, переконуюсь і в цю хвилину, бо дещо заспокоївся, відколи почав вам писати: принаймні я говорю з людиною, яка мене розуміє, а не з автоматами, поряд із якими нидію з сьогоднішнього ранку. Дійсно, дедалі більш схильний я вважати, що у світі тільки ви та я чого-небудь варті.

Із замку ***, 3 жовтня 17…

Потрібно бути таким дурнем, як ви, щоб, від’їжджаючи звідси сьогодні вранці, не помітити, що пані де Турвель теж від’їжджає, або, якщо ви це знали, не попередити мене. Який же сенс у тому, щоб ви витрачали мої гроші, пиячачи з лакеями, а той час, який мусили віддати мені, проводили, залицяючись до покоївок, якщо я від цього анітрохи не обізнаний із тим, що відбувається? А все – ваше недбальство! Але попереджаю вас: якщо в цій справі ви дозволите собі ще яку-небудь недбалість, вона буде останньою, яку ви зробите у мене на службі.

Ви маєте інформувати мене про все, що відбувається у пані де Турвель: чи здорова вона, чи спить, сумна чи весела, чи часто виїжджає і до кого, чи приймає у себе гостей і хто в неї буває; як вона проводить час; чи дратівлива із служницями, особливо з тією, яку привозила сюди; що вона робить, коли в неї нікого немає; якщо вона займається читанням, то читає увесь час чи перериває читання, щоб помріяти; те ж саме – якщо вона пише. Потурбуйтеся також про те, щоб подружитися з тим із слуг, хто відносить її листи на пошту. Частіше пропонуйте йому виконувати це доручення замість нього, і в тих випадках, коли він погоджуватиметься, відправляйте тільки ті листи, які здадуться вам незначними, інші ж пересилайте мені, особливо листи до пані де Воланж, якщо такі попадуться.

Влаштуйтеся так, аби ще деякий час залишатися щасливим коханцем вашої Жюлі. Якщо у неї є хто-небудь інший, як ви вважали, умовте її ділити свою прихильність і не надумайтеся виявляти безглузду педантичність: в такому становищі бувають багато інших і кращих за вас. Якщо все ж таки ваш співтовариш виявився б занадто докучливим, якщо ви, наприклад, помітите, що він віднімає у Жюлі надто багато часу вдень, і вона через це менше буває зі своєю хазяйкою, усуньте його яким-небудь способом або зчиніть із ним галасливу сварку; наслідків не бійтеся, я вас підтримаю. Головне ж – не покидайте цього будинку, бо тільки постійні відвідини дають можливість усе бачити, і притому добре бачити. Якщо випадково кого-небудь із слуг буде звільнено, запропонуйте замінити його, як буцім ви більше у мене не служите. В цьому разі скажіть, що ви мене залишили, щоб знайти місце в більш спокійному і порядному домі. Словом, постарайтеся зробити так, аби вас прийняли. Одночасно ви перебуватимете на службі й у мене, як було у герцогині де***, а згодом пані де Турвель теж винагородить вас.