Шодерло Лакло - Шодерло де Лакло. Небезпечні зв'язки; Абат Прево. Манон Леско

Відкупник – особа, яка купила у держави право на збирання податків і збирала їх на власну користь; різниця між заплаченими грошима і дійсно зібраним податком становила його прибуток.

Французька гвардія (або, як її ще називають, королівська гвардія) – добірні військові частини, які функціонували в ролі особистої охорони короля та елітних військових формувань під час збройних конфліктів.

Леско пропонує де Ґріє стати учасником спілки шулерів, які координували свої дії і ділили між собою як виграші, так і програші.

Сад Пале-Рояля – парк, розташований у Парижі навпроти північного крила Лувру, в той час улюблене місце прогулянок світського товариства.

Палац, який орендував під час перебування у Франції (1712–1717) відомий історичний діяч Ференц Ракоші, князь Трансільванії; у цьому палаці був облаштований ігорний дім.

У той час це була тюрма-монастир, куди дворян зазвичай ув’язнювали на прохання їхніх родичів і де духовні особи їх намагалися перевиховати. Тому де Ґріє так соромиться свого перебування у цій в’язниці.

Аргументи де Ґріє містять алюзію на трактат «Про любовну пристрасть», автором якого вважається Б. Паскаль, видатний французький математик, літератор, філософ. Та водночас у них відлунює характерна для культури рококо переконаність у тому, що мета життя – щастя, а його дає передусім любовна насолода.

Янсеністи – послідовники вчення голландського богослова Янсенія (1585–1638), який виходив із того, що людина позбавлена свободи волі, без Божої благодаті не здатна сама обирати між правдою і неправдою, легко піддається спокусі.

20 ліврів складали за часів Прево золотий луїдор; Леско погрожує візнику двадцятьма ударами палиці, що відповідає кількості заборгованих йому ліврів/франків, які складають луїдор.

Кур-ля-Рен … – бульвар уздовж Сени, місце відпочинку городян.

Примітка перекладача: у Жака Расіна в драмі «Іфігенія» (ІІ, 5) у діалозі Іфігенії й Еріфіли в існуючих перекладах немає таких рядків, тому я дозволив собі додати слово «буцім», оскільки всі рядки є пародійними.

Жан Расін (1639–1699) – один з найвизначніших драматургів французького класицизму, автор трагедій.

Шатле – цю назву носили два старовинних замки – Великий і Малий Шатле (були знесені у 1769 р.), які розміщувалися, відповідно, у північній і південній частинах острова Сіте, охороняючи мости, які вели до центру Парижа. У Великому Шатле за часів дії роману розміщувалися суд і резиденція паризького прево (королівського чиновника, який виконував суддівські функції), а Малий Шатле був міською в’язницею, яка перебувала у розпорядженні прево.

В’язні мали право за гроші отримувати кращі умови перебування у в’язницях.

Гревська площа – місце публічних страт починаючи із Середніх віків і майже до середини ХІХ ст.

За часів Прево жителі далеких країв уявлялися Європі як істоти, позбавлені вад цивілізації.

Маються на увазі лібертини, аристократи, які сповідували модну у вищому світі XVІІ – XVІІІ ст. філософію лібертинажу (див. післямову).