Шодерло Лакло - Шодерло де Лакло. Небезпечні зв'язки; Абат Прево. Манон Леско

Бюлетені сповіщають вам краще, ніж я, дорогий друже мій, про важкий стан нашої хворої. Цілком присвятивши себе турботам про неї, я відриваю від них час писати вам лише тоді, коли трапляється що-небудь, окрім хвороби.

Щось, дійсно, сталося, – для мене абсолютно несподіване. Я отримала лист від пана де Вальмона, якому заманулося обрати мене своєю повірницею й навіть посередницею між ним і пані де Турвель: він теж написав їй листа, додавши його до адресованого мені.

Один я повернула йому, на інший відповіла. Останнього пересилаю вам і гадаю, що ви, як і я сама, погодитесь, що я не мусила та й не могла нічого зробити з того, про що він мене просить. Але навіть якби мені й хотілося виконати його прохання, наш нещасний друг не в змозі була б мене зрозуміти: вона безперервно в маренні. Але що скажете ви про цей відчай пана де Вальмона? Передусім – чи вірити йому, чи він хоче всіх до кінця обманювати?. [81] Оскільки в подальшому листуванні не виявлено нічого, що могло б розв’язати цей сумнів, ми визнали за краще вилучити лист пана де Вальмона. Якщо цього разу він щирий, то сміливо може сказати, що сам став ковалем своєї долі. Гадаю, що моя відповідь не припаде йому до смаку, але признаюсь – усе, що мені стає відомо про цю злощасну історію, все більше й більше налаштовує мене проти її винуватця.

Прощавайте, дорогий друже мій, повертаюся до своїх сумних обов’язків, іще сумніших через те, що в мене так мало надії на успіх. Ви знаєте про мої почуття до вас.

Париж, 5 грудня 17…

Я заходив до вас двічі, дорогий кавалере, але, промінявши роль закоханого на роль баламута, ви – що цілком природно – стали невловимі. Проте ваш камердинер запевнив мене, що ви до вечора повернетесь і наказали йому чекати вас. Щоправда, я, втаємничений в усі ваші плани, чудово зрозумів, що повернетеся ви тільки на хвилинку, щоби вдягтися в належний костюм, і негайно ж помчите здобувати нові перемоги. У добрий час, можу лише вітати це. Але, можливо, сьогодні ввечері ви піддастеся спокусі змінити напрям. Ви знаєте лише половину справ, які стосуються вас, треба повідомити вас іншу, а там уже вирішуйте самі. Знайдіть час прочитати мого листа. Він не відірве вас від насолод, навпаки: єдина його мета – дати вам можливість вибору між ними.

Якби я користувався повною вашою довірою, якби я знав від вас самого ту частину ваших таємниць, про які ви дозволили мені здогадуватись, я б про все був поінформований заздалегідь, виявився б у своїй старанності набагато більш спритним, і тепер воно б вас не утрудняло. Але виходитимемо з існуючої ситуації. Хоч яким би було ваше рішення, навіть у гіршому разі воно ощасливить, окрім вас, іще когось іншого.

Сьогодні вночі у вас призначене побачення, чи не так? Із привабливою і обожнюваною вами жінкою? Бо яку жінку не обожнюєш у вашому віці, особливо протягом першого тижня? Чарівний маленький будиночок, знятий виключно заради вас , надасть насолоді всі принади свободи й цілковитої таємниці. Усе вже обумовлено – вас чекають, і ви палаєте нетерпінням кинутися туди! Ось що знаємо ми обоє, хоча мені ви про це нічого не говорили. А тепер – ось чого ви не знаєте і про що я мушу вас повідомити.

З моменту повернення мого в Париж я знаходив способи зробити можливими ваші зустрічі з мадемуазель де Воланж. Я обіцяв вам це, і ще останнього разу, коли ми з вами про це говорили, мав підстави гадати, судячи з ваших відповідей, можна сказати навіть – з вашого захвату, що стараюся на щастя вам. Займаючись цією важкою справою сам, я не міг розраховувати на успіх і тому підготував ґрунт, а в усьому іншому поклався на завзяття вашої юної коханої. Почуття підказало їй способи, яких не знайшла вся моя досвідченість. Словом, на нещастя ваше, все їй удалося. «Ось уже два дні, – сказала вона мені сьогодні ввечері, – як усі перешкоди подолано». Таким чином, тепер ваше щастя залежить лише від вас самих.

Протягом цих же двох днів вона мріяла повідомити цю новину вам особисто і, незважаючи на відсутність її матусі, вас було б прийнято. Але ви навіть і не з’явились! І не приховуватиму від вас, що юна особа – чи з примхи, чи небезпідставно – видалася мені дещо скривдженою таким браком старанності з вашого боку. Зрештою, вона знайшла спосіб і мені дати можливість проникнути до неї й узяла з мене обіцянку якнайскоріше передати вам листа, що додається. Вона так турбувалася про це, що – б’юся об заклад – в нім ідеться про побачення на сьогоднішній вечір. Хай там як, але я присягався честю та дружбою, що ніжне послання ви отримаєте сьогодні вдень, а тому не можу й не хочу зрадити цього слова.