Шодерло Лакло - Шодерло де Лакло. Небезпечні зв'язки; Абат Прево. Манон Леско

А тепер, юначе, що ж ви зробите? Вас чекає вибір між кокетуванням і любов’ю, між насолодою і щастям. Що ви оберете?

Якби я говорив із Дансені, яким він був три місяці тому, або навіть тиждень тому, то, впевнений у його почуттях, не сумнівався б і у вчинках. Але нинішній Дансені, якого жінки рвуть одна в одної, який жадає пригод і став, як це в таких випадках буває, до деякої міри лиходієм, чи віддасть перевагу він боязкій дівчині, що не має за собою нічого, окрім краси, невинності й своєї любові, – принадам жінки, що в повній мірі має досвід ?

Що стосується мене, дорогий мій друже, то мені здається, що навіть за ваших нових правил, які є, – не заперечую цього – певною мірою і моїми, обставини змусили б мене вирішити на користь юної коханої. Передовсім тут на одну жінку більше, потім привабливість новизни і, врешті, побоювання, що, не зірвавши плоду стількох турбот, ви назавжди втратите цю можливість. Бо в цьому разі її дійсно було б утрачено, а нова може і не трапитись, особливо коли йдеться про перший вияв жіночої слабкості. Часто за цих обставин досить хвилинного роздратування, ревнивої підозри, навіть чого-небудь іще менш значного, щоб перешкодити по-справжньому найблискучішій перемозі. Тонуча доброчесність хапається навіть за соломинку, а якщо їй вдається врятуватися, вона стає набагато боязкішою, і її вже не так-то легко застукати зненацька.

Навпаки, – чим ризикуєте ви відносно іншої сторони? Навіть не розривом, – найбільше – легкою суперечкою, при якій можна, трохи постаравшись, домогтися всіх радощів примирення. Що залишається жінці, яка вже віддалась, як не поблажливість? Що вона виграє суворістю? Втратить насолоду без користі й без слави.

Якщо, як я припускаю, ви приймете рішення на користь любові, – по-моєму, це буде і вимогою розуму, – я вважаю, що було б обережніше не попереджати заздалегідь про те, що ви не з’явитеся на побачення. Нехай вас чекають: якщо ви ризикнете дати якесь пояснення, його, можливо, побажають перевірити. Жінки цікаві й уперті. Усе може розкритися. Сам я, як вам відомо, щойно відчув це на собі. Але якщо ви залишите в іншої сторони надію, марнославство підтримає її, і втрачена вона буде лише через чималий час після того моменту, коли перевірка була б іще можлива. А наступного дня ви вже можете підшукати собі будь-яку перешкоду, що завадила вам з’явитись: або ви захворіли, або, якщо знадобиться, навіть помирали, або сталося ще щось, що приводить вас у не менший відчай, – і все в повному порядку.

Втім, хоч на що б ви зважились, я прошу вас тільки сповістити мене, і оскільки я є особою незацікавленою, завжди вважатиму, що ви вчинили правильно. Прощавайте, ласкавий друже.

Можу додати ще одне: я тужу за пані де Турвель, я у відчаї, що розлучений із нею, я півжиття віддав би за щастя присвятити їй іншу половину. Ах, повірте мені: щастя дає лише любов.

Париж, 5 грудня 17…

Як це вийшло, милий друже мій, що я перестала бачити вас, коли бажати цього не перестаю? Чи вам уже хочеться цього не так, як мені? Ах, ось тепер-то мені і стає сумно. Набагато сумніше, ніж коли ми були зовсім розлучені. Горе, яке мені раніше завдавали інші, тепер заподіюєте ви, і від цього мені ще болючіше.

Ось уже декілька днів, як мама зовсім не буває вдома, – ви це чудово знаєте, – і я сподівалася, що ви спробуєте скористатися свободою, що випала нам випадково. Але ви про мене навіть і не думаєте. Я дуже нещасна! А ви ще запевняли мене, що з нас двох я люблю менше! Я ж бо знала, що справа йде якраз навпаки, і ось тому доказ. Якби ви прийшли побачитися зі мною, то й побачилися б, бо я ж не така, як ви, – я думаю лише про те, як би нам бути разом. Ви заслуговуєте, щоб я не сказала вам ні слова про все, що я для цього зробила і яких зусиль мені це коштувало. Але я вас занадто люблю, і мені до того хочеться бачити вас, що я не можу не сказати вам цього. Потім-то я вже зможу переконатися, чи любите ви мене по-справжньому.

Я постаралася переманити на наш бік швейцара, – він обіцяв мені, що кожного разу, як ви приходитимете, він впускатиме вас так, немов і не бачить, і ми можемо цілком довіритися йому, – він людина дуже чесна. Значить, тепер треба тільки постаратися, щоб ніхто не побачив вас у домі, а це зовсім не важко, якщо приходити тільки ввечері й коли можна не побоюватися, що з ким-небудь зустрінешся. Ось, наприклад, мама: відколи вона щодня йде з дому, вона лягає спати завжди об одинадцятій годині; часу в нас вистачатиме.