Леонтіна Бас - Розповіді про композиторів

…Відшуміли воєнні грози. Народи пізнали торжество миру, дорогою ціною заплативши за перемогу. Але боротьба не завершена. То там, то тут спалахують на планеті вогнища війни. Прагнення відродити фашизм, спроби задушити одвічне стремління пригноблених народів до свободи і самостійності… У світі неспокійно… Тим актуальніше звучать сьогодні слова Дмитра Шостаковича, сказані у березні 1942 року: «Радянський митець ніколи не стоятиме осторонь тієї історичної сутички, яка триває зараз між розумом і мракобіссям, між культурою і варварством, між світлом і темрявою…»

Дмитро Дмитрович Шостакович — митець, який втілював гострі конфлікти, бачив життя сучасного йому світу в усьому складному сплетінні суперечностей. Його талантові доступне було охоплення цього складного сплетіння, філософське осмислення цих конфліктів, віра у перемогу високих моральних ідеалів. Патріот, комуніст, Шостакович бачив найвищий ідеал торжества справедливості в революційних звершеннях радянського народу. І до святкування 40-річчя Жовтня він пише Одинадцяту симфонію — «1905 рік», присвячену історичним подіям першої російської революції.

Радянське мистецтво ще не знало подібного відображення в музиці епохи 1905 року — за значимістю і глибиною змісту, за полум’яною емоційною схвильованістю, за наочністю образів і втілюваних подій. В Одинадцятій Шостаковича відчутні дихання і розмах могутніх музичних полотен Мусоргського і, водночас, важко переоцінити новаторство композитора.

У монументальному чотиричастинному симфонічному циклі підзаголовок кожної частини розкриває її сенс і зміст. При контрастності частин композитор домагається єдності й монолітності всієї симфонії завдяки мелодіям російських революційних пісень, що пронизують увесь твір. Шостакович одібрав з революційної пісенної спадщини тих років найтиповіші, найпоширеніші наспіви і наділив їх величезною виражальною силою. Такі пісні, як «Слухай», «Ви жертвою в бою…», включені до симфонії повністю, але надалі композитор дійово їх розвиває. З інших пісень («Шалійте, шалійте, скажені кати», «Варшав’янка») використані лише окремі, але особливо характерні мелодичні звороти. Цікаво, що Шостакович дуже важливу роль надав темі «Схиляйте голову», взяту з його хорового циклу «Десять поем» (на тексти російських революційних поетів). Колорит епохи, самобутня музична мова, висока майстерність композитора-симфоніста — усі ці риси притаманні Одинадцятій симфонії, величному музичному пам’ятникові епосі першої російської революції.

Виконана уперше в Москві 30 жовтня 1957 року, Одинадцята симфонія відразу здобула широке визнання радянських музик і слухачів. Невдовзі її почули аматора музики у багатьох містах нашої країни. Симфонію «1905 рік» добре знають і високо цінують у країнах Європи, Азії та Америки. Присудження Одинадцятій симфонії Ленінської премії в 1958 році підкреслило значущість нового твору Шостаковича.

Найвищих нагород удостоєний один з найталановитіших синів свого народу, видатний композитор сучасності, блискучий педагог, невтомний громадський і музичний діяч. Дмитро Дмитрович Шостакович — Герой Соціалістичної Праці, народний артист СРСР, лауреат Ленінської та Державної премій.

Він працював до останніх днів. Залишаючись вірним своєму творчому обов’язку, Дмитро Дмитрович за кілька днів до смерті завершив Сонату для альта.

Мистецтво Дмитра Шостаковича народжене життям і звернене до життя. У цьому — запорука безсмертя великого мистецтва видатного майстра.

Навчальний заклад на зразок школи-інтернату.