Люди ніщо не прощають ще меншою мірою, як те, що їх протвережують серед щирого захвату, а чоловік, від якого вони сподівалися всього, підступно, як їм здається, розчаровує їх. Тільки-но справдилася чутка, що без міри прославлений телеграф не працює, бурхлива хвиля радості покотилася назад у вигляді лихого озлоблення проти невинного винуватця Сайруса Філда. Він одурив місто, країну, світ, він давно знав, що телеграф не працює, заявляли в Сіті, але з корисливих міркувань дав людям змогу вшанувати себе, а сам скористався тим часом, щоб продати належні йому акції з величезним прибутком. Але поширювали навіть ще лихіші обмови, зокрема, найдивнішу з усіх, яка категорично повідомляла, що атлантичний телеграф узагалі не працював як слід, усі ті повідомлення були ошуканством, а телеграму від англійської королеви склали наперед, а не передавали через океанський телеграф. Жодне повідомлення, стверджувала чутка, протягом усього часу не доходило в справді зрозумілій формі через океан, а телеграфісти лише на основі своїх припущень і уривчастих знаків виготовляли уявні депеші. Вибухнув справжній скандал. Саме ті, хто вчора найгучніше радів, найдужче шаленіли. Ціле місто, вся країна соромляться свого надміру палкого і передчасного захвату. Сайруса Філда обрали за жертву того гніву, той, хто ще вчора був національним героєм і звитяжцем, братом Франкліна і нащадком Колумба, змушений, мов злочинець, ховатися від своїх колишніх друзів і шанувальників. Одним один день усе створив, одним один день усе зруйнував. Поразка страхітлива, втрачено капітал, немає вже довіри, а в непроглядних океанських глибинах лежить, мов міфічний мідгардський змій, непотрібний кабель.
Шість років мовчання
Шість років марно лежить на дні океану забутий кабель, шість років панує давнє холодне мовчання між обома континентами, які одну мить у світовій історії відчували, як у них суголосно б’ється пульс. Америка і Європа були близькі одна до одної лише протягом єдиного подиху, кількох сотень слів, а тепер знову, як і тисячі років, їх відокремлює нездоланна далечінь. Найсміливіший план XIX сторіччя, ще вчора майже реальність, знову став легендою, міфом. Річ зрозуміла, ніхто вже не думає поновити наполовину вдалу працю, страхітлива поразка паралізувала всі сили, погас увесь захват. В Америці всю увагу відвернула громадянська війна між Півднем і Північчю, в Англії ще вряди-годи засідають комітети, але їм знадобилося аж два роки, щоб сухо заявити, що морський підводний кабель у принципі був би можливим. Але від цієї наукової оцінки до реальних дій пролягає шлях, на який ніхто не думає ступати; шість років уся дальша робота спочиває не менш цілковито, ніж забутий кабель на океанському дні.
Але шість років, дарма що становлять лише минущу мить у величезному просторі історії, в такій молодій науці, як електрика, означають вічність. Щороку, щомісяця в цій сфері відбувається нове відкриття. Динамо-машини стають дедалі потужніші й точніші, їх дедалі різноманітніше застосовують, щоразу точнішими стають електричні прилади. Телеграфна мережа вже охопила внутрішній простір усіх континентів, уже перетнули Середземне море, вже пов’язані Африка і Європа, і тому план прокласти кабель через океан рік у рік позбувається фантастичності, що так довго була пов’язана з ним. Неминуче має настати година, коли поновлять спробу, бракує тільки людини, яка наснажить давній план новою енергією.
І раптом ця людина з’явилася, і дивіться, це та сама давня людина з тією самою довірливістю і вірою: Сайрус Вест Філд, що повернувся з мовчазного вигнання і зловтішної зневаги. Він утридцяте перетнув океан і знову з’явився в Лондоні, де йому вдалося забезпечити давню концесію новим капіталом у шістсот тисяч фунтів стерлінгів. І тепер уже є нарешті давно омріяний могутній корабель, що може взяти увесь величезний вантаж, – це славетний чотиритрубний «Great Eastern» водомісткістю двадцять дві тисячі тонн, його збудував Ісамбар Брунель. І диво за дивом: того 1865 року цей корабель стояв без ужитку, бо теж занадто сміливо випередив свій час; за два дні його пощастило купити, щоб спорядити для експедиції.
Усе те, що раніше було незмірно важким, стало тепер легким. 23 липня 1865 року корабель-велетень із новим кабелем виплив із Темзи. Навіть якщо перша спроба виявилась невдалою, навіть якщо внаслідок розриву за два дні до кінцевої мети люди зазнали невдачі, і невситимий океан знову ковтнув шістсот тисяч фунтів стерлінгів, техніка вже досить упевнена в своїй роботі, щоб зневіритись від такого. Коли 13 липня 1866 року «Great Eastern» , цей «Великий Східняк», знову вийшов у океан, це плавання стало тріумфом, цього разу кабель передає до Європи виразні й точні сигнали. Через кілька днів пощастило знайти торішній, загублений кабель. Тепер уже дві нитки поєднують Старий і Новий світи в одну цілість. Учорашнє диво стало сьогодні звичайною річчю, і від тієї миті в Землі немов б’ється одне серце; слухаючи себе, придивляючись до себе, розуміючи себе, людство живе тепер в одному часі від одного краю планети до іншого, ставши, наче Бог, присутнім усюди завдяки своїй творчій силі. Завдяки своїм перемогам над простором і часом людство відтоді було б чудово об’єднане на всі прийдешні часи, якби його не баламутило щоразу згубне божевілля, якби воно не намагалося невпинно зруйнувати ту грандіозну єдність і знищити себе тими самими засобами, які дали йому владу над стихіями.
Читать дальше