Томаш Седлачек - Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків - від Гільгамеша до фінансової кризи

Гесіод. Роботи і дні (розділ «Пандора») / пер. В. Свідзинського // Антична література: Хрестоматія. / Упоряд. О.І. Білецький. (2-ге вид.) — Київ: Радянська школа, 1968. — С. 116-126.

Гесіод. Роботи і дні (розділ «Пандора») / пер. В. Свідзинського // Антична література: Хрестоматія / упоряд. О.І. Білецький. — 2-ге вид. — Київ: Радянська школа, 1968. — С. 116-126.

З кн.: КаосЬуй. РіІовоАе техі туґет а уебои об Нотега ро Вевеагґа, 53.

Див. Аристотель. Метафізика, 986a1-987b30: «Піфагорейці... вважали елементи чисел елементами всіх речей... вони стверджують, що речі самі по собі — цифри».

З кн.: Bunt, Jones, Bedient. The Historical Roots of Elementary Mathematics, 82.

З кн.: Mahan. A Critical History of Philosophy, 241.

Див. Viz Guthrie. A History of Greek Philosophy I, 177.

Harris. The Reign of the Whirlwind, 80.

Для повнішого уявлення, наведімо лише кілька прикладів, як же виглядала математична містика на етапі свого зародження: любов і дружба як прояви гармонії мають таке ж число, як октава в музиці, тобто вісім. За здоров’я відповідає цифра сім. Справедливість задає квадрат — це пов’язано з відплатою, яка повинна дорівнювати злочину; шлюб, на думку засновників математики, визначає цифра три; Всесвіт — один. Ця містика згодом стала базою для розвитку вчення старих тлумачів снів. Див. Radl. Dejiny filosofie: Starovek a stredovek, 89. Див.: Kirk, Raven, Schofield. The Presocratic Philosophers, розділ 7.

Б. Рассел у своєму есе Mysticism and Logic показує, що ще старі греки мислили науково й комбінували наукове порівняння зі своїми містичними уявленнями (Russell. Mysticism and Logic and Other Essays, 20).

Піфагор був також тим, хто першим прийшов з концептом ірраціональних чисел. Чи не цікава вже сама назва для цієї групи чисел? Адже ми дуже часто вважаємо цифри найраціональнішою з усіх можливих репрезентацій будь-чого. Як тоді ми можемо в будь-чому іншому вважатися об’єктивними й раціональними істотами, якщо нам і щось настільки абсолютне як цифра може здаватися ірраціональним лише тому, що в дечому не збігається з нашим щоденним досвідом, лише тому, що до ірраціональних чисел належать також ті, які ми не можемо використати, наприклад, для того, щоб порахувати овець?

Очевидно, Піфагор почав використовувати слово космос одним з перших серед філософів. Так само як і термін філософія.

Архетип творця, Великого Геометра, і до сьогодні існує, див., наприклад, «Матриця» і її Архітектор, холодний творець і калькулятор світу. Проте його спільницею і співтворцем, а зовсім не суперницею, є Піфія, тобто представниця саме містичного розуміння світу. Ці «антиподи» воюють один з одним лиш на перший погляд.

З кн.: Samuels, Biddle, Davis. A Companion to the History of Economic Thought, 19.

Геракліт, В51.

З кн.: Lowry. The Archaeology of Economic Ideas, 46.

Часом сучасні науковці приписують цю книгу Теофрастові, учневі Аристотеля.

Аристотель. Oeconomica, 1353b27 (пор. Aristotle. The Complete Works).

Там само, 1344a3.

З кн.: Ксенофонт. Про державні прибутки: «Метеки — це звільнені раби чи приїжджі іноземці, у яких були набагато менші права, ніж у громадян Афін».

Ксенофонт. Про державні прибутки.

Гра, у якій виграш можливий тільки в разі програшу іншого. Той, хто програв, втрачає таку саму суму, яку переможець отримає.

Ксенофонт. Про державні прибутки.

З кн.: ХепоАсп. Oeconomicus, 1.11-14.

Термін value in use означає цінність речі у користуванні нею — наскільки корисна вона для нас. Value in exchange — це цінність, скоригована відповідно до відносної унікальності цього товару. Наприклад, у води буде велика value in use, оскільки ми не можемо без неї жити. Проте її value in exchange (напр., ціна на ринку) — низька, тому що води багато.

З кн.: Xenofon. The Education of Cyrus (Виховання Кира ), 7, C. 2, 5.

З кн.: Lowry. The Archaeology of Economic Ideas, 90.

«...утримуйте державу й в наступному році з грошей, які ви отримали від митних зборів до підписання миру. А якщо ж ви отримаєте більше... візьміть їх і використайте так, щоб отримати щонайбільші прибутки». З кн.: Ксенофонт. Про державні прибутки.

З кн.: Xenofon. Oeconomicus, 5.18.

Новий Завіт, Послання апостола Якова 4:13: «Нумо тепер ви, що говорите: «Сьогодні або завтра ми підемо в те місто й перебудемо там рік, і будемо там торгувати й гроші заробляти». Ви, що не відаєте, що буде взавтра! Яке бо життя ваше? Ви — пара, що з’являється на хвильку і зникає по тому. Чому б вам радше не сказати: коли на те Господня воля, будемо жити, і це чи те робити. Тепер ви хвалитеся у хвастощах ваших. Усяка така хвальба — погана. Хто, отже, знає добро чинити, а його не чинить, — гріх тому!». Бачимо тут спроби ввести свою розповідь у ширший світовий контекст. Не виділяти майбутнє та вчинки, які до нього поведуть, з космосу.